Державна податкова служба інформує

12.01.2023

Про зміни у власних реєстраційних даних громадяни зобов’язані поінформувати податкову впродовж місяця

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків здійснюється на підставі поданої платником податків - фізичною особою заяви за формою № 5ДР.

Відповідно до пункту 70.7 статті 70 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) визначено Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України  від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення).

Відповідно до пункту 1 розділу IX Положення фізичні особи – платники податків зобов’язані подати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (додаток 12) (далі – Заява № 5ДР) або Заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та/або номером паспорта за формою № 5ДРП (додаток 13) (далі – Заява № 5ДРП) відповідно.

Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.

Для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви № 5ДР або Заяви № 5ДРП до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів.

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві № 5ДР або Заяві № 5ДРП фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

Водночас повідомляємо, що Заяву № 5ДР можна подати фізичній особі – платнику податків:

у паперовій формі – відповідно до пункту 70.7 статті 70 Кодексу  до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, – до будь-якого контролюючого органу;

та в електронній формі (з копіями підтверджуючих документів,  необхідних для внесення змін до Державного реєстру) за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua) (далі – Електронний кабінет).

Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Електронний кабінет складається із двох функціональних частин: відкрита  (загальнодоступна) та приватна (особистий кабінет).

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів – кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом відкрита та приватна частина Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.

Сектор інформаційної взаємодії

ГУ ДПС у Волинській області

Начальник управління  правового забезпечення                                             Ірина ГРИЦИШИНА

Начальник управління податкових сервісів                                                   Андрій ТИМЕЙЧУК

Завідувач сектору інформаційної взаємодії                                                 Андрій СОБУЦЬКИЙ                    

18.08.2022

Чи необхідно ФОП на загальній системі оподаткування застосовувати РРО та/або ПРРО?

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), а також операцій з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО за виключенням суб’єктів господарювання, яким дозволено проводити розрахункові операції з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Чи мають право посадові особи, розголошувати інформацію, яка зазначена декларантом у одноразовій добровільній декларації без письмової згоди такого декларанта?

Ні, посадові особи контролюючого органу, не мають право розголошувати інформацію, яка зазначена декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації без письмової згоди такого декларанта.

Відповідно до п. 17 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, подані згідно з підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню контролюючим органом, його посадовими особами без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду. За розголошення такої інформації, у тому числі внаслідок службової недбалості або допуску до інформації інших осіб, які не мають такого права, а також незаконне використання таких відомостей посадові особи контролюючого органу, притягаються до цивільної, адміністративної, кримінальної та іншої відповідальності згідно із законом.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.07).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                             О. НІКОТІНА

Громада на території міста Луцька отримали понад 41 мільйон гривень роздрібного акцизу

До місцевих бюджетів громад на території Луцька у січні-липні 2022 року сплачено понад 41 мільйон гривень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції.

Сума сплаченого роздрібного акцизу на 8,7 відсотка перевищує минулорічні показники.

Лише товар, що перебуває у легальному обігу, відповідає стандартам якості і не становить загрози життю та здоров’ю споживачів, - наголошують у податковій службі краю.

Перевірити законність реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів може кожен, якщо поцікавиться у продавця про ліцензію на такий вид діяльності. 

Нагадаємо, що в умовах дії воєнного стану Державна податкова служба забезпечує контроль за діяльністю суб’єктів господарювання сфери торгівлі, ресторанного господарства та послуг шляхом проведення фактичних перевірок.

Насамперед, перевірки закладів торгівлі та громадського харчування проводяться за скаргами громадян, у яких повідомляється про відмову суб’єкта господарювання у можливості проведення розрахунків за придбані товари (послуги) платіжною карткою, незастосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за продаж підакцизної продукції.

Якщо Ви володієте інформацією про реалізацію, зберігання пального та фальсифікованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів, немаркованих марками акцизного податку встановленого зразка, реалізацію таких товарів особам, які не досягли 18 років, чи торгівлю пальним, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, варто повідомити про такі факти за номером (0332) 777-152 (управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Волинській області). Своє повідомлення Ви можете також надіслати поштою за адресою: м. Луцьк, Київський майдан, 4 (конфіденційність гарантується).

Сектор інформаційної взаємодії

Головного  управління  ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                      

Які пільги щодо сплати земельного податку встановлені для ФО?

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», із змінами та доповненнями;

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Згідно з п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 111.04).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                                О. НІКОТІНА

На Волині власники нерухомості сплатили до місцевих бюджетів майже 80 мільйонів гривень податку

За підсумками січня-липня 2022 року власники вартісної нерухомості на Волині сплатили до бюджетів громад 79,7 мільйона гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Громади Волині залучили від оподаткування нерухомості дещо менші суми, ніж торік. Цей момент пов'язаний із законодавчими нормами, що дозволяють окремим групам платників виконувати податкові зобов’язання після припинення воєнного стану.

«У регіонах, де не ведуться активні бойові дії, податкова служба націлює платників на своєчасне виконання податкових зобов’язань. Тому рекомендуємо власникам нерухомості за можливості перераховувати до бюджету податок. Власників майна, котрі боргують податок на нерухомість, просимо розрахуватися з бюджетом, аби уникнути подальшого накопичення боргу та застосування штрафних санкцій», - наголошує в.о. начальника Головного управління ДПС у Волинській області Сергій Лисеюк.

Посадовець підкреслив, що відповідальність кожного платника сьогодні важлива для бюджетної стабільності громад і країни в цілому.

            Звертаємо увагу, що платники податків мають можливість самостійно провести звірку щодо розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет. Щоб стати користувачем електронних сервісів ДПС треба отримати електронний цифровий підпис, зареєструватися на вебпорталі ДПС і в будь-який зручний час переглядати інформацію щодо нарахування та сплати податків з персонального комп’ютера чи гаджета.

Інформацію щодо нарахованих податкових зобов’язань також можна отримати у Центрах обслуговування платників, що діють при державних податкових інспекціях області.

Якщо ж нерухоме майно придбане у минулі податкові періоди за доходи, з яких не сплачено податків, то у цьому випадку громадяни можуть скористатися правом на одноразове добровільне декларування.

           Особи, які задекларують такі активи, за умови перерахування одноразового збору, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому.  

            Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

Сектор інформаційної взаємодії

ГУ ДПС у Волинській області

16.08.2022

Чи потрібно подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією, якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці тощо?

Якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці тощо, де розміщений об’єкт оподаткування, то платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування.

У розд. 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.

У разі внесення змін до правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, договору міни, договору дарування тощо) у зв’язку з перейменуванням вулиць, на яких знаходиться об’єкт нерухомого майна, та внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Реєстр) у зв’язку із зміною назви чи перейменування вулиці, платник податків подає повідомлення за ф. № 20-ОПП протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до Реєстру.

Для суб’єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО (далі – ПРРО)відповідно до законодавства, у разі, якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці тощо, де розміщено об’єкт оподаткування (господарську одиницю), в якому застосовується РРО та/або ПРРО, повідомлення за ф. № 20-ОПП подається з метою уникнення розбіжностей між відомостями щодо місцезнаходження цієї господарської одиниці.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63, п. 66.5 ст. 66 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів.

Згідно з п. 66.1 ст. 66 ПКУ підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації та документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Відповідно до положень ПКУ процедури обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначені розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Пунктом 8.5 розд. VIII Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема, його місцезнаходження, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП згідно з додатком 10 до Порядку № 1588 (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

У разі зміни місцезнаходження об’єкта оподаткування у розд. 3 повідомлення
за ф. № 20-ОПП згідно з п. 5 Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до повідомлення за ф. № 20-ОПП), зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.

У разі внесення змін до правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, договору міни, договору дарування тощо) у зв’язку з перейменуванням вулиць, на яких знаходиться об’єкт нерухомого майна, та внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Реєстр) у зв’язку із зміною назви чи перейменування вулиці, платник податків подає повідомлення за ф. № 20-ОПП протягом 10 робочих днів з дня внесення змін до Реєстру.
     Для суб’єктів господарювання, на яких розповсюджується дія Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, п. 8 глави 2 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547) та п. 6 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317), встановлено, що у разі, якщо щодо господарської одиниці, вказаної у заяві про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або програмного РРО (далі – ПРРО), суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання, контролюючий орган відмовляє у реєстрації РРО та ПРРО.

Пунктом 2 глави 3 розд. ІІ Порядку № 547 та п. 8 розд. ІІ Порядку № 317 встановлено, що у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, зокрема, адреси господарської одиниці, суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО та ПРРО заяву про реєстрацію з позначкою «Перереєстрація».

Чи включаються до доходу ФОП – платників ЄП першої – третьої груп проценти (відсотки), отримані від банку за користування коштами на рахунку (депозитному, поточному)?

Проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному) не включаються до доходу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп передбачено ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Пасивні доходи – доходи, отримані у вигляді, зокрема процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПКУ проценти – дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

До процентів включаються:

а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

б) платіж за використання коштів, залучених у депозит;

в) платіж за придбання товарів у розстрочку;

г) платіж за володіння та користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (фінансової оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу);

ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів.

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов’язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 107.01.01).

Земельні ресурси додали громадам Волині майже 300 мільйонів гривень плати за землю

Волинські власники та користувачі землі протягом семи місяців 2022 року сплатили до місцевих бюджетів Волині 298 мільйонів гривень плати за землю.

Сума надходжень плати за землю, отримана громадами області, дещо менша  минулорічних показників за аналогічний період. Ця  ситуація пов’язана з відтермінуванням сплати земельного податку фізичними особами через запровадження воєнного стану.

Як і в минулі роки, найбільшу суму плати за землю до місцевих бюджетів перераховують юридичні особи. Наразі їх внесок – 266 мільйонів гривень. Тим часом, громадяни-землевласники сплатили 31 мільйон гривень земельного податку.

Оскільки в області не ведуться активні бойові дії, у податковій службі рекомендують платникам своєчасно перераховувати до бюджету належні податки та збори. Водночас громадяни-землевласники та землекористувачі повинні подбати про сплату заборгованих у минулі роки податкових платежів – земельного податку та податку на нерухомість.  

«Сьогодні надзвичайно важливо, щоб громади мали  належне фінансове забезпечення. Власне сплачені мешканцями громад податки – це їх важливий фінансовий  внесок  у створення умов для  діяльності комунальних служб, закладів  охорони здоров’я та освіти, а також розв’язання інших актуальних питань, зокрема оборонного характеру. Оскільки чимало громадян мають заборгованість зі сплати майнових податків, варто її погасити  і таким чином фінансово підтримати спроможність громади виконувати свої завдання та функції», - наголошує в.о. начальника Головного управління ДПС у Волинській області Сергій Лисеюк.   

Звертаємо увагу, що платники податків мають можливість самостійно провести звірку щодо розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет. Щоб стати користувачем електронних сервісів ДПС треба отримати електронний цифровий підпис, зареєструватися на вебпорталі ДПС і в будь-який зручний час переглядати інформацію щодо нарахування та сплати податків з персонального комп’ютера чи гаджета.

Інформацію щодо нарахованих податкових зобов’язань також можна отримати у Центрах обслуговування платників, що діють при державних податкових інспекціях області.

Водночас податківці рекомендують  скористатися правом на податкову амністію тим, хто придбав майно за доходи, з яких не сплачено ПДФО. Сплативши збір після подання одноразової добровільної декларації, такі особи звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за несплату податків у минулому.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії, детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої» лінії (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

Індивідуальні консультації, які надають працівники податкової служби Волинської області набули традиційної форми спілкування  

Індивідуальні консультації, які надають працівники Головного управління ДПС у Волинській області, для майбутніх бізнесменів в Луцькому міському центрі зайнятості, набули традиційної форми спілкування.  

«Зазвичай, за індивідуальними консультаціями звертаються громадяни, які визначилися з видами діяльності, але в них виникають проблеми щодо обрання системи оподаткування. В Україні існує дві поширені організаційно – правові форми: підприємство (юридична особа) або підприємець (фізична особа). Вони різні. Кожна з них має переваги та недоліки Тому ми намагаємося зупинитися на цих питаннях більш детальніше під час індивідуального спілкування, - зазначила завідувач сектору інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Волинській області Олена Нікотіна.

Крім того, представник ГУ ДПС в області Олена Нікотіна ознайомила учасників індивідуальних консультацій про особливості проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Нагадаємо, що з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, може скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів.

Детальну інформацію щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії, можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої» лінії (0332) 777-106, яка працює щосереди з 10.00 до 12.00.

 Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                      О. НІКОТІНА

Опитування щодо оцінювання рівня корупції в органах ДПС

Державна податкова служба України з 15 серпня 2022 року до 27 серпня 2022 року проводить загальнонаціональне опитування платників податків щодо оцінювання рівня корупції в органах ДПС.

Просимо відповісти на запропоновані питання для надання оцінки корупційним ризикам в органах ДПС та подальшого їх усунення.

Опитування є анонімним,  добровільним та не займе багато часу.

Допоможіть нам ідентифікувати проблемні питання в роботі органів ДПС та стати кращими. Опитування можна пройти за посиланням: https://tax.gov.ua/anketa/?3334988812.

Результати опитування будуть оприлюднені на вебпорталі ДПС одразу після їх опрацювання.

Заздалегідь вдячні за надану допомогу!

Пресслужба Державної податкової служби України

12.08.2022

Чи може будь-який платник – ЮО, ФОП, ФО подати заяву на отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України та отримати таку довідку через Електронний кабінет?

Будь-який платник – юридична особа, фізична особа – підприємець, фізична особа може надіслати лист (запит тощо) у довільній формі через Електронний кабінет до відповідного органу ДПС за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) щодо отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України (далі – Довідка).

При цьому, нормами наказу ДПА України від 12.04.2002 № 173 «Про підтвердження статусу податкового резидента України» зі змінами та доповненнями не передбачено отримання платником Довідки в електронному вигляді.

Орган ДПС на своєму бланку видає платнику податків (юридичній особі, фізичній особі – підприємцю, фізичній особі) Довідку протягом 10-ти робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи.

Форма довідки-підтвердження статусу податкового резидента України (далі – Довідка) визначена наказом ДПА України від 12.04.2002 № 173 «Про підтвердження статусу податкового резидента України» зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 173).

Згідно з п. 2 Наказу № 173 Довідку видає державна податкова інспекція за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) на своєму бланку протягом 10-ти робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи.

Звернення щодо отримання Довідки може бути подано особисто заявником, уповноваженою на це особою або надіслано поштою.

Довідка видається для підтвердження, що особа є платником податків в Україні і є резидентом України у розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною та відповідною країною.

Довідка діє в межах календарного року та потребує щорічного її оновлення.

Згідно з п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема подання звернень.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабiнету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 135.03).

Чи має право ФО укласти договір про добровільну сплату єдиного внеску та який розмір єдиного внеску при цьому передбачений?

Фізична особа має право на добровільну сплату єдиного внеску у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до абзацу п’ятого частини першої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), є особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – виключно на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з частиною другою ст. 10 Закону № 2464 особи, зазначені в частині першій ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору (абзац третій частини третьої ст. 10 Закону № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Частиною шостою ст. 10 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для осіб, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску встановлюється у розмірі, визначеному ст. 8 Закону № 2464 (крім випадків одноразової сплати, передбачених частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464).

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 201.05).

Громадяни знайомляться з нормами одноразового добровільного декларування в Центрі обслуговування платників Маневицької ДПІ

Тематичні зустрічі з платниками з питань одноразового добровільного декларування стали звичною практикою. Зокрема, начальник Маневицької ДПІ Наталія Бідун особисто спілкується з платниками, котрі цікавляться податковою амністією активів.  

У ході діалогу представник податкової служби пропонує громадянам ознайомитися з тематичною друкованою продукцією та роз’ясненнями в банері «Одноразове добровільне декларування».  

Начальник Маневицької ДПІ Наталія Бідун каже, що громадяни просять конкретизувати вимоги до потенційних декларантів та особливості подання одноразової добровільної декларації.

«Якщо вартість активів, що придбані за кошти без оподаткування, не перевищує 400 тисяч гривень, декларацію подавати не треба. В інших випадках громадянин має право задекларувати нерухомість чи інше майно і, сплативши визначений законом збір, легалізувати активи, що придбані за кошти без належного оподаткування. Такі умови для виведення з «тіні» майна і готівки держава запропонувала вперше. Тож пропонуємо усім скористатися наданою можливістю», - зазначає начальник Маневицької ДПІ Наталія Бідун.

         Також можна не декларувати квартиру/квартири, загальна площа яких не перевищує сукупно до 120 кв. м. та будинок/будинки , загальна площа яких не перевищує сукупно до 240 кв. м, технічні споруди до 60 кв.м., земельні ділянки - у межах норм безоплатної приватизації та один транспортний засіб особистого некомерційного використання. 

Якщо площа нерухомості чи іншого майна перевищує зазначену, або ж особа має активи вартістю понад 400 тисяч гривень і придбала їх за рахунок доходів, з яких не сплачено податків, варто скористатися правом на податкову амністію.

            Особи, які задекларують активи, придбані за доходи без сплати податків, за умови сплати одноразового збору з одноразового добровільного декларування, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за несплату податків.

            Потенційні декларанти можуть ознайомитися з положеннями пропонованої податкової амністії на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області.

Щосереди громадяни мають можливість отримати консультації щодо подання одноразової добровільної декларації за номером телефону «гарячої лінії» в м. Луцьку (0332) 777-106 з 10.00 до 1200.

ВІДЕОМАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

На Волині ріст сплати податку на прибуток перевищив 19 відсотків

Волинські підприємства (без врахування великих платників податків) протягом семи місяців 2022 року спрямували до держбюджету 447 мільйонів гривень податку на прибуток.

Це на 19,4 відсотка більше проти аналогічного періоду торік.

Такого позитивного результату у надходженнях податку на прибуток досягнуто завдяки ефективному податковому моніторингу діяльності  місцевих підприємств та якісному адмініструванню з боку податкової служби, - зазначають у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

«Безумовно, що головний чинник стабільного наповнення бюджету - відповідальна позиція волинського бізнесу, який адаптує свою діяльність до умов воєнного часу, при цьому дбає про інтереси держави. Через військову агресію рф нинішні економічні умови вимагають максимальних зусиль від кожного, хто провадить підприємницьку діяльність  в Україні. Тож, щира подяка платникам, які у надскладних обставинах сумлінно виконують податкові зобов’язання», - наголошує в.о. начальника Головного управління ДПС у Волинській області Сергій Лисеюк.

Посадовець підкреслив, що зі свого боку фахівці податкового адміністрування активно протидіють спробам певних бізнес-кіл приховати реальний результат господарювання шляхом декларування фіктивної збиткової діяльності.

Захист суверенітету і незалежності держави повинен мати належне фінансове забезпечення. Тому внесок кожного платника податків до бюджету країни – важливий, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Чи можуть ФО, які провадить незалежну професійну діяльність, за 2022 рік враховуватися документально підтверджені витрати у вигляді вартості майна, в тому числі грошові кошти, що добровільно перераховані Збройним Силам України?

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), зокрема, п. 1 «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п.п. 22.

Так, п.п. 22 п. 1 «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами податкових (звітних) періодів за 2022 рік у складі витрат від провадження певного виду незалежної професійної діяльності можуть враховуватися документально підтверджені витрати у вигляді вартості майна, в тому числі грошові кошти, що добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 109.20).

11.08.2022

Яким чином можна надіслати повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту через Електронний кабінет та за яким ідентифікатором форми?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).

     Відповідно до п. 2 розд. ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

     Згідно з постановляючою частиною постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту (далі – Повідомлення) подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» із змінами та доповненнями.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Режим «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі Повідомлення, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.

Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001002» Повідомлення про прийняття працівника на роботу/ укладення гіг-контракту, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

Режим «Перегляд звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду поданої звітності.

Вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Додатково повідомляємо, що для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом, відкрита і приватна частини Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 201.10).

У місцевих бюджетах Волині - понад 83 мільйони гривень роздрібного акцизу

За підсумками семи місяців 2022 року громади Волині залучили 83,3 мільйона гривень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції. Це на 6,8 відсотка більше проти аналогічного періоду торік.  

Завдяки системному моніторингу та контролю з боку податкової служби за ситуацією на ринку реалізації горілчаної продукції та тютюнових виробів бюджети громад стабільно отримують належні суми роздрібного акцизу,- зазначають у Головному управлінні ДПС у Волинській області та просять представників бізнесу не допускати порушень при реалізації підакцизної продукції.  

Водночас податківці застерігають волинян від споживання підакцизної продукції сумнівного походження. У податковій службі наголошують: якісний товар, що перебуває у легальному обігу, обов’язково містить марку акцизного податку встановленого зразка на кожній одиниці продукції, а продавець такої продукції повинен мати ліцензію на реалізацію алкогольних напоїв і  тютюнових виробів.

Нагадаємо, що в умовах воєнного стану Державна податкова служба забезпечує контроль за діяльністю суб’єктів господарювання сфери торгівлі, ресторанного господарства та послуг шляхом проведення фактичних перевірок.

Насамперед, перевірки закладів торгівлі та громадського харчування проводяться за скаргами громадян, у яких повідомляється про відмову суб’єкта господарювання у можливості проведення розрахунків за придбані товари (послуги) платіжною карткою, незастосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за продаж підакцизної продукції.

Якщо Ви володієте інформацією про реалізацію, зберігання пального та фальсифікованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів, немаркованих марками акцизного податку встановленого зразка, реалізацію таких товарів особам, які не досягли 18 років, чи торгівлю пальним, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, варто повідомити про такі факти за номером (0332) 777-152  (управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Волинській області). Своє повідомлення Ви можете також надіслати поштою за адресою: м. Луцьк, Київський майдан, 4 (конфіденційність гарантується).

Мінімальне податкове зобов’язання у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування визначається для орендарів

У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Для фізичних осіб, які оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Відповідно до п.п. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ платниками у частині МПЗ зобов’язання є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.

Платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Слід зазначити, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно–довідковий ресурс (категорія 103.02).

В якому звітному періоді покупці мають право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, в обов’язкових реквізитах якої допущено помилки, та їх виправлено шляхом складання розрахунку коригування?

Покупці, крім тих, які застосовують касовий метод податкового обліку, мають право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, в обов’язкових реквізитах якої допущено помилки, що заважають ідентифікувати здійснену операцію, та які виправлено шляхом складання розрахунку коригування, після реєстрації такого розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН):

у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН – у податковій звітності з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому складено розрахунок коригування, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної;

у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН – у податковій звітності з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 365 днів з дати складання такої податкової накладної.

При цьому у разі зупинення реєстрації таких розрахунків коригування в ЄРПН термін (365 днів) переривається на період такого зупинення.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, мають право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, в обов’язкових реквізитах якої допущено помилки, що заважають ідентифікувати здійснену операцію, та які виправлено шляхом складання розрахунку коригування, в аналогічному порядку, але за умови оплати або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, не більше ніж через 60 календарних днів з дати такої оплати (незалежно від того, який термін пройшов з дати складання такої податкової накладної).

Довідково: Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» .

10.08.2022

З майбутніми бізнесменами зустрілися представники Головного управління ДПС у Волинській області

Як започаткувати свій бізнес та що для цього потрібно? Який механізм  оподаткування суб’єктів господарювання під час воєнного стану? - ключові питання зустрічі, яка відбулася за ініціативи Луцького міського центру зайнятості та Головного управління ДПС у Волинській області.

Сьогодні  є люди, які в умовах воєнного стану, задумуються про свою справу. Відразу виникають питання: як почати, звідки взяти капітал, і що необхідно робити?

Реєстрація та вибір системи оподаткування це один з найбільш важливих питань старту. «Саме від нього залежить чистий прибуток. В Україні існує дві поширені організаційно – правові форми: підприємство (юридична особа) або підприємець (фізична особа). Вони різні. Кожна з них має переваги та недоліки», - зазначила завідувач сектору інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Волинській області Олена Нікотіна.

Усі бажаючі отримали індивідуальні консультації.

Крім того, представник ГУ ДПС в області Олена Нікотіна ознайомила присутніх про особливості проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Нагадаємо, що з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, може скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів.

Детальну інформацію щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії, можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої» лінії (0332) 777-106, яка працює щосереди з 10.00 до 12.00.

 Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                      О. НІКОТІНА

Завдяки легальним доходам волинян до бюджету сплачено понад 4 мільярди гривень ПДФО

Упродовж семи місяців 2022 року на Волині завдяки офіційним робочим місцям та задекларованим доходам до бюджету сплачено понад 4 мільярди гривень податку на доходи фізичних осіб.

Сума перерахованого ПДФО в області до бюджетів усіх рівнів на 31 відсоток перевищує аналогічні надходження торік.

         Серед чинників, що сприяють росту надходжень податку на доходи фізичних осіб – збереження робочих місць і дотримання вимог закону більшістю волинських працедавців, - констатують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

«Сумлінна сплата податків – обов’язкова умова фінансової безпеки країни, яка в умовах протидії військовій агресії зберігає економічну активність. Завдяки офіційним робочим місцям громади і держбюджет щомісяця отримують вагомі податкові надходження. Тож, дотримання вимог податкового і трудового законодавства у взаємовідносинах із найманими особами надзвичайно важливе для бюджетної стабільності в цілому», - наголошує в.о. начальника Головного управління ДПС у Волинській області Сергій Лисеюк.  

Посадовець підкреслив, що саме зараз податкова служба активно співпрацює із Держпраці  у рамках інформаційної кампанії  «Виходь на світло!» з тим, щоб захистити інтереси найманих працівників та залучити до бюджету вкрай потрібні для країни кошти.

Зокрема, у рамках кампанії «Виходь на світло!» ДПС надає інформаційну підтримку щодо ознайомлення громадян з вимогами законодавства про офіційне оформлення найманої праці, спільно з Держпраці аналізує виявлені порушення та працює на їх упередження.

Сектор інформаційної взаємодії

Чи має право СГ зберігати пальне для власних потреб без наявності ліцензії у період воєнного стану, та чи буде в такому випадку застосовуватись відповідальність?

Суб’єкт господарювання не має права зберігати пальне для власних потреб без наявності ліцензії у період воєнного стану.

У разі зберігання пального без наявності ліцензії до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 500000 грн.

При цьому, ліцензії на зберігання пального, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін її дії, вважаються діючими.

Порядок видачі, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481). Зокрема, передбачено, що зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво)має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального, місцях роздрібної торгівлі пальним або місцях оптової торгівлі пальним на які отримані відповідні ліцензії.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на зберігання пального не отримують.

Інших виключень щодо ліцензування зберігання пального Закон № 481 не містить.

Згідно ст. 17 Закону № 481 до суб’єктів (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 500000 грн. у разі зберігання пального без наявності ліцензії.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 113.04).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Чи має право ФО – резидент на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений?

Фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України.

Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання.      Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права включати до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (абзац третій п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання (п.п. 175.4 ст. 175 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 103.06.01).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                             О. НІКОТІНА

Яким чином здійснюється реєстрація РРО та взяття його на облік контролюючим органом?

Реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) за ідентифікатором форми J/F1311405 в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.

У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДПС та надсилає до центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за ф. № 2-РРО засобами телекомунікацій в електронній формі.

Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера реєстратора.

Протягом трьох робочих днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО).

Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або надає (надсилає) суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку)за ідентифікатором форми J1413404 (далі – реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО), що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.

При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні за ф. № 3-РРО зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. Щодо кожної господарської одиниці, де використовуватиметься резервний РРО, суб’єкт господарювання має завчасно повідомити як про об’єкт оподаткування.

Реєстрація резервного РРО для використання та зберігання у господарський одиниці, на якій використовується як основний програмний РРО, проводиться в порядку, визначеному розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 109.06).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                             О. НІКОТІНА

09.08.2022

Чи подається фінансова звітність з виправленими показниками до додатка ВП до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та в якому вигляді (електронному чи на паперових носіях)?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з абзацами першим – третім п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та її невід’ємною частиною.

Слід зазначити, що відповідно до абзацу першого п. 49.4 ст. 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155 до контролюючих органів, зокрема, платниками податку на прибуток, які подають податкову звітність в електронній формі (абзац третій п. 49.4 ст. 49 ПКУ).

Абзацами першим – другим п. 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним Декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої Декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі Декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями.

Якщо допущена помилка у раніше поданій Декларації виправляється шляхом виправлення такої помилки, зокрема, у звітній (звітній новій) Декларації, то за звітний (податковий) період, в якому була допущена помилка, заповнюється додаток ВП.

У разі заповнення у складі звітної (звітної нової) Декларації додатка ВП за минулий звітний (податковий) період, що уточнюється, платник податку на прибуток повинен подати виправлену фінансову звітність за такий звітний (податковий) період, що уточнюється, та в таблиці 3 додатка ВП зазначити відповідні позначки.

Зокрема, в електронній формі виправлену фінансову звітність подають платники податку на прибуток, які подають Декларацію в електронній формі (у т. ч. які належать до великих та середніх підприємств). При цьому Декларація з додатком ВП в електронній формі подається після подання виправленої фінансової звітності в електронній формі та її прийняття органами статистики, аналогічно поданню звітної (звітної нової) Декларації без додатка ВП. З урахуванням того, що у формі додатка ВП до Декларації та у Декларації зазначаються позначки про наявність поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності за відповідний звітний (податковий) період, то спочатку подається фінансова звітність.

При поданні в інших випадках виправленої фінансової звітності в паперовій формі, така фінансова звітність подається до контролюючого органу одночасно з Декларацією.

Крім того, платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 ПКУ щодо подання доповнення до Декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 102.20.02).

Ковельські податківці активно консультують громадян щодо особливостей одноразового добровільного декларування

Пропонована державою податкова амністія активів - реальна можливість розпочати історію сумлінного платника податків, - наголошують у ході діалогу з громадянами про переваги одноразового добровільного декларування ковельські податківці.

У Центрі обслуговування платників Ковельської ДПІ відвідувачам також пропонують консультаційну допомогу щодо заповнення і подання одноразової добровільної декларації.

Насамперед, податківці акцентують увагу на тому, що така декларація подається винятково в електронному вигляді та пропонують потенційним декларантам стати активними користувачами електронних сервісів ДПС.

Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір.

Нагадаємо, що із 1 вересня 2021 року держава вперше запропонувала дієвий і цілком прийнятний компромісний механізм виведення з «тіні» набутих активів у легальну площину. Особливий порядок добровільного декларування пропонується власникам активів, вартість яких перевищує 400 тисяч гривень.

Якщо такі активи придбані за доходи, з яких не сплачено податки, можна подати одноразову добровільну декларацію, сплатити одноразовий збір і таким чином уникнути кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за несплату податків у минулому.

            Задекларувавши активи, треба буде сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування, розмір якого значно менше, ніж встановлений законодавством податок на доходи фізичних осіб. Загальна ставка одноразового збору – 5%, для закордонних активів – 9%, для активів у вигляді облігацій внутрішньої державної позики – 2,5%.

Кожному декларанту фахівці податкової служби надають необхідну консультаційну допомогу. Зокрема, детальнішу інформацію щодо активів, які підлягають декларуванню та про процедуру подання декларації можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону гарячої лінії (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

Платники податків Волині спрямували до держбюджету на 16 відсотків податків більше

За підсумками семи місяців 2022 року платники податків Волині спрямували до держбюджету понад 3,2 мільярда гривень податкових платежів, які адмініструє Головне управління ДПС у Волинській області.

Це на 16 відсотків більше проти аналогічного періоду торік.

«В умовах воєнного стану тенденцію росту показників сплати податків до держбюджету в області збережено. Зокрема, на Волині до державної скарбниці сплачено на 450 мільйонів гривень податкових платежів більше, ніж у січні-липні торік. Всупереч труднощам воєнного часу волинські платники податків  відповідальні у виконанні зобов’язань перед бюджетом. своєчасно та у повному обсязі перераховують податки», - коментує в.о. начальника Головного управління ДПС у Волинській області Сергій Лисеюк.

Посадовець підкреслив, що саме сумління волинського бізнесу та якісний податковий супровід  з боку ДПС- основна передумова позитивної динаміки податкових надходжень.  

Тож, у податковій службі відзначають високий рівень податкової культури більшості представників підприємництва та наголошують: ефективна протидія ворогу в умовах військової агресії рф повинна мати належне фінансове забезпечення. Тому внесок кожного платника податків у перемогу над загарбниками - важливий.

Нагадаємо, що про стан розрахунків з бюджетом, реєстраційні та облікові дані, результати обробки податківцями звітів та строки подання звітності і сплати податків можна дізнатися через Електронний кабінет та сервіс «InfoTAX».

За яких умов звільняються від відповідальності платники податків, які мають/не мають можливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок?

Головне управління ДПС у Волинській області  інформує, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

     Згідно з абзацами першим – п’ятим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

     У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

     Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

     Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов’язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

     Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відс., звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відс. за умови виконання ними таких податкових обов’язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

     Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац восьмий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

     Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків (п.п. 69.3 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 132.00).

05.08.2022

Чи включаються до складу податкової знижки платника ПДФО суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям?

За результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, у розмірі, що не перевищує 16 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до ПКУ, зокрема, підрозд. 1 розд. «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 21.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс( категорія 103.06).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                        О. НІКОТІНА

Податківці просять платників податків Володимир-Волинського району сплатити заборговані платежі до бюджету

В умовах воєнного стану бюджетна стабільність громад залежить від сумління кожного платника податків. Оскільки чимало громадян, підприємців та юридичних осіб у минулі роки допустили заборгованість зі сплати  податків, саме час розрахуватися з місцевим бюджетом, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області. 

Зокрема, про погашення податкових боргів повинні подбати громадяни-власники землі та об’єктів нерухомості, а також підприємці-фізичні особи, фірми, підприємства та організації.

З переліком боржників бюджету – платників податків громад Володимир-Волинського району можна ознайомитися за посиланням.

Звертаємо увагу, що звірку щодо розрахунків з бюджетом можна провести самостійно через Електронний кабінет.

Щоб стати користувачем електронних сервісів ДПС потрібно отримати електронний цифровий підпис, зареєструватися на вебпорталі ДПС і в будь-який зручний час переглядати інформацію щодо нарахування та сплати податків з персонального комп’ютера чи гаджета.

Інформацію щодо нарахованих податкових зобов’язань також можна отримати у Центрах обслуговування платників, що діють при державних податкових інспекціях області.

Нагадаємо, що на важливості своєчасних розрахунків із бюджетом, зокрема погашенні податкових боргів, особливо наголошується у наказі голови Волинської ОВА від 22.04.2022 року № 137 «Про забезпечення виконання доходів місцевих бюджетів».

Водночас податківці рекомендують скористатися правом на податкову амністію тим, хто придбав майно за доходи, з яких не сплачено ПДФО. Сплативши збір після подання одноразової добровільної декларації, такі особи звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за несплату податків у минулому.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії, детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої» лінії (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

На які підакцизні товари (продукцію) встановлюють МРЦ з 01.01.2022 та в які терміни подається декларація про МРЦ?

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914), зокрема, передбачено доповнити перелік підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ виробниками або імпортерами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, шляхом їх декларування (п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

Пунктом 3 розд. III Порядку складання та подання декларації про максимальні роздрібні ціни (далі – МРЦ) на підакцизні товари (продукцію), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.03.2015 № 359 із змінами та доповненнями визначено що у графі 2 «Код товару (продукції) за УКТ ЗЕД» вказується код підакцизних товарів (продукції), на які ст. 215 ПКУ встановлено адвалорні ставки податку (зокрема, до коду 2402 20 90 10 УКТ ЗЕД відносяться сигарети без фільтра, цигарки; до коду 2402 20 90 20 УКТ ЗЕД - сигарети з фільтром; до коду 2402 10 00 90 УКТ ЗЕД - сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну).

З набуттям чинності Закону № 1914 на виробників та імпортерів покладається податковий обов’язок зі сплати ПДВ (з 01.01.2022) та акцизного податку з роздрібного продажу (з дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України) із застосуванням МРЦ, які встановлюються, зокрема, на:

сигари, включаючи сигари з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 0010) (далі – сигари);

тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням (код згідно з УКТ ЗЕД 2403 99 90 10) (далі –ТВЕН);

тютюн та замінники тютюну, інші, промислового виробництва;

тютюн «гомогенізований» або «відновлений»;

тютюнові екстракти та есенції (крім тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням) (код згідно з УКТ ЗЕД 2403 (крім 2403 99 90 10)) (далі – тютюн та замінники тютюну (крім ТВЕН));    

рідини, що використовуються в електронних сигаретах (код згідно з УКТ ЗЕД 3824 99 96 20).

ПКУ визначено терміни подання декларації про максимальні роздрібні ціни (далі – Декларація) та процедуру їх запровадження:

Декларація подається виробником або імпортером підакцизних товарів (продукції) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше ніж 10 та 25 числа місяця (п. 220.4 ст. 220 ПКУ);

установлені виробником або імпортером МРЦ на перелічені у Декларації товари (продукцію) не пізніше ніж 10 числа запроваджуються з 15 числа місяця, в якому подається Декларація, а установлені не пізніше ніж 25 числа – з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому Декларацію подано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і діють до їх зміни у порядку, встановленому ПКУ (п. 220.7 ст. 220 ПКУ).

Особливості заповнення окремих граф Декларації з урахуванням Закону № 1914:

у графі 2, крім кодів товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10, 2402 20 90 20, 2402 10 00 90, надано можливість внесення за кодами товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД наступних кодів: 2402 10 00 10, 2403 11 00 00, 2403 19 10 00, 2403 19 90 00, 2403 91 00 00, 2403 99 10 00, 2403 99 90 10, 2403 99 90 90, 3824 99 96 2020;

у графі 5 «Одиниця товару (продукції), на яку встановлено ціну» може бути зазначено або пачка, або упаковка, або ємність, або тара;

у графі 6 «Кількість одиниць виробу в одиниці товару (продукції), на яку встановлено ціну» зазначається:

кількість підакцизного товару (продукції) в штуках – для сигарет без фільтру, сигарет з фільтром, сигарил, ТВЕН;

місткість тари (ємності) в літрах – для рідин;

вага нетто підакцизного товару (продукції) в кілограмах – для сигар, тютюну та замінників тютюну (крім ТВЕН);

показник графи 6 «Кількість одиниць виробу в одиниці товару (продукції), на яку встановлено ціну» для рідин, сигар, тютюну та замінників тютюну (крім ТВЕН) може зазначатися у форматі числа з кількістю знаків після коми – до п’яти.

Починаючи з 22 грудня 2021 року ДПС забезпечено технічну можливість надання виробниками та імпортерами Декларацій з урахуванням вищенаведених вимог та відповідно виконання ними податкового обов’язку, починаючи з 01.01.2022, із застосуванням максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс( категорія 114.10).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                                                О. НІКОТІНА

03.08.2022

Надходження єдиного внеску на Волині перевищили 4 мільярди гривень

За підсумками січня-липня 2022 року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на Волині склали 4 мільярди 306 мільйонів гривень.

Сума перерахованого єдиного внеску працедавцями області на 1085,5 млн гривень перевищує аналогічні показники минулого року.

Таким чином, ріст сплати єдиного внеску в області протягом семи місяців поточного року – плюс 33,7 відсотка до минулорічних показників.  

У період воєнного стану держава виконує соціальні зобов’язання перед своїми громадянами. Окрім того, країна повинна мати фінансові ресурси для  ефективної протидії ворогу в умовах військової агресії рф.

Неодмінна умова фінансової безпеки країни - відповідальна позиція бізнесу та зразкова податкова дисципліна платників податків, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.  

Важливо, що дотримання роботодавцями передбачених законом  стандартів оплати праці не лише сприяє бюджетній стабільності. Закон передбачає соціальні гарантії офіційно працевлаштованим особам у випадку втрати працездатності чи робочого місця.

Тобто, кожен, хто працює легально, може розраховувати на соціальну допомогу держави у разі настання страхового випадку чи виходу на пенсію.

Як відображається від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років починаючи з 01.01.2022?

Починаючи з першого податкового (звітного) періоду 2022 року великі платники податків, мають право зменшувати об’єкт оподаткування не більше ніж на 50 відс. накопичених податкових збитків минулих податкових (звітних) років.

Для платників податку на прибуток підприємств, які не включені до Реєстру великих платників податків на 2022 рік, порядок відображення податкових збитків залишається без змін, а саме: при розрахунку об’єкта оподаткування за результатами відповідного податкового (звітного) періоду платник має право зменшити фінансовий результат до оподаткування на повну суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності 01.01.2022, змінив підхід до визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств великими платниками податків: запроваджено окремий порядок відображення від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податків минулих податкових (звітних) років («податкових збитків»).

Так, починаючи з першого податкового (звітного) періоду 2022 року великі платники податків, мають право зменшувати об’єкт оподаткування не більше ніж на 50 відс. накопичених податкових збитків минулих податкових (звітних) років.

Згідно з п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) великим платником податків вважається юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період.

Реєстр великих платників податків на 2022 рік, затверджений наказом ДПС від 24.09.2021 № 838 зі змінами та доповненнями (далі – Реєстр), включає 1340 юридичних осіб.

Для платників податку на прибуток підприємств, які не включені до зазначеного Реєстру, порядок відображення податкових збитків залишається без змін, а саме: при розрахунку об’єкта оподаткування за результатами відповідного податкового (звітного) періоду платник має право зменшити фінансовий результат до оподаткування на повну суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років згідно з абзацом першим п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ.

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 1/2022 «Нововведення Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Частина 1. Податок на прибуток підприємств», розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Листівки та брошури».

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 102.10).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

02.08.2022

Який порядок розрахунку податкової знижки платника податку за витратами, понесеними на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є ЮО, яка набула статус резидента Дія Сіті?

Підпунктом 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, витрати, зокрема, у вигляді суми витрат платника податку на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.

Право платника податку на податкову знижку за витратами, понесеними на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону № 1667 виникає за результатами 2022 року за умови дотримання вимог встановлених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

При цьому загальна сума податкової знижки, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО (заробітна плата та дивіденди), то сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку визначається у порядку, встановленому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (у співвідношенні отриманих доходів та утриманого ПДФО).

Згідно з п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, зазначену в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, визначається у такому порядку:

визначення часток (у відсотках) доходів, оподаткованих за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ;

визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;

визначення розрахункової суми ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО;

визначення суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниці між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, та розрахунковою сумою ПДФО, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.06).

Ключі електронного цифрового підпису від ДПС з початку року отримали понад 2,3 тисячі платників податків

На Волині з початку року 2353 платники отримали сертифікати відкритих ключів від ДПС.

У переліку клієнтів кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС – фізичні та юридичні особи Волині, які використовують електронні цифрові підписи ДПС у господарській діяльності.

В умовах дії воєнного стану програмно-технічний комплекс кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) та більшість відокремлених пунктів реєстрації (далі – ВПР) працюють і надають відповідні послуги клієнтам. Ознайомитись з переліком, адресами та графіком роботи ВПР можна на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (https://acskidd.gov.ua/contacts).

Крім того, з 23 березня 2022 року, Надавачем запроваджено сервіс автоматичного формування нових сертифікатів відкритих ключів користувачів за один день до закінчення строку чинності старих сертифікатів, терміном дії на один рік. При цьому особистий ключ користувача не змінюється. Про те, як можна продовжити дію ключа електронного цифрового підпису самостійно – за посиланням.

Варто обов’язково врахувати, що при автоматичному продовженні терміну дії ключа користувачі стаціонарного програмного забезпечення повинні замінити старі сертифікати на нові у такому ПЗ.

Нагадаємо, що з 9 березня 2022 року в приміщенні Головного управління ДПС у Волинській області, за адресою м. Луцьк, Київський майдан,4 та в приміщенні ДПІ у м. Ковелі, за адресою м. Ковель, вул. Чубинського,1 можна отримати електронні довірчі послуги (електронний цифровий підпис).

Для отримання послуги необхідно попередньо надіслати на електронні адреси ra_03@ukr.net (м.Луцьк) та ra_0306@ukr.net (м. Ковель) скан- чи фотокопію заповненої реєстраційної картки та вказати бажаний час і дату особистого прибуття.

Документи, необхідні для оформлення ЕЦП, розміщені за посиланням: https://acskidd.gov.ua/manage-certificates .

Крім того, консультаційну допомогу з питань отримання електронного цифрового підпису можна отримати за номером телефону 0332-77-84-94.

На Волині зберігається стала тенденція росту податкових надходжень

Упродовж січня-липня 2022 року до бюджетів усіх рівнів на Волині сплачено 7,5 млрд грн податкових платежів, які адмініструє Головне управління ДПС у Волинській області.

            Сума сплачених податків в області на 22,7 відсотка перевищує аналогічні надходження торік. Зокрема, платники податків Волині перерахували до бюджетів усіх рівнів на 1,4 млрд грн платежів більше.

У Головному управлінні ДПС у Волинській області запевняють, що навіть в умовах воєнного стану переважно місцевий бізнес зберігає ділову активність і дотримується вимог закону.

«Попри труднощі воєнного часу представники підприємництва успішно адаптуються до нових умов здійснення діяльності, сумлінно виконуючи податкові зобов’язання. Відтак, бюджети всіх рівнів наповнюються ритмічно і стабільно», - зазначає в.о. начальника Головного управління ДПС у Волинській області Сергій Лисеюк.

Посадовець підкреслив, що зі свого боку податкова служба залишається надійним партнером соціально відповідального бізнесу.

Саме діяльність легального бізнесу – міцний фундамент для наповнення бюджетів усіх рівнів, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області та висловлюють щиру вдячність платникам, які сплатою податків дбають про фінансовий захист держави у боротьбі із загарбником.

22.07.2022

Які дії СГ у разі втрати КОРО або РК?

Відповідно до глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547) використання книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), зареєстрованої на господарську одиницю або на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), передбачає, зокрема, наявність КОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків.

Абзацом другим п. 10 глави 2 розд. III Порядку № 547 встановлено, що у разі втрати розрахункової книжки суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня втрати.

Cкасування КОРО на РРО здійснюється, зокрема, за заявою суб’єкта господарювання у разі викрадення, втрати, прийняття розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, непридатності для використання тощо (абзац перший п. 1 глави 3 розд. II Порядку № 547).

Згідно з нормами п. 3 глави 3 розд. II Порядку № 547 заяву про скасування КОРО суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави для скасування.

У разі викрадення КОРО суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування КОРО надає до контролюючого органу копію відповідного документа органу поліції.

Посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви про скасування КОРО проводить скасування реєстрації КОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.

У разі скасування реєстрації КОРО на господарську одиницю посадова особа контролюючого органу здійснює запис на титульній сторінці КОРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації, який засвідчує своїм підписом та печаткою контролюючого органу.

Скасування реєстрації розрахункової книжки здійснюється за такою самою процедурою, що й скасування реєстрації КОРО.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 109.08).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинської області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                             О. НІКОТІНА

Чи необхідно ФОП – платникам ЄП третьої групи (у т. ч., які мають найманих працівників) нараховувати, сплачувати та подавати податкову декларацію платника ЄП, у разі мобілізації протягом дії воєнного стану в Україні?
 

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи (у т. ч., які мають найманих працівників), які мобілізовані, протягом дії воєнного стану в Україні, та відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зобов’язані виконати його щодо нарахування, сплати та подання податкової декларації платника єдиного податку протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, а у разі недотримання такого терміну у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях – протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків.
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до абзаців першого, третього і четвертого п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (набрав чинності 27.05.2022) за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов’язків, зокрема, щодо подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац восьмий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків (п.п. 69.3 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

 Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 107.05).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинської області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                                О. НІКОТІНА

Чи необхідно ФОП-платнику ЄП, який був мобілізований на особливий період, сплачувати податок за місяць в якому його було демобілізовано, якщо демобілізація відбулась до 20 числа?

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які були демобілізовані (закінчили лікування (реабілітацію) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період), за умови виконання вимог п. 25 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не сплачують єдиний податок до 20 числа поточного місяця, в якому були демобілізовані.

Відповідно до п. 25 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь період їх військової служби звільняються, зокрема від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Згідно з п. 295.1 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 107.01.05).

Сектор інформації взаємодії ГУ ДПС у Волинській області 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                             О. НІКОТІНА

Який алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій?

Відповідно до п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій розраховується наступним чином:

визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності, (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати суми, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:

з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, та ставки податку, визначеної
 п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.06.06).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинської області

ПОГОДЖЕНО: О. НІКОТІНА

14.07.2022

Чи застосовуються штрафні санкції та пеня при самостійному виправлені помилок за податкові періоди під час дії воєнного стану?

У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого п. 50.1 ст. 50 ПКУ, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, згідно з абзацами шостим – сьомим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого п. 50.1 ст. 50 ПКУ, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 132.00).

Як ФОП – платником ЄП (зі ставкою 2 відс. доходу) заповнюється розд. III уточнюючої податкової декларації платника ЄП третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні?

Відповідно до п.п. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного у відповідності до ст. 292 глави 1 розд. XIV ПКУ.

Податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю (абзац перший п.п. 9.6 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124 (далі – Декларація).

Згідно з приміткою 3 до Декларації рядок 04 розд. ІІ підлягає обов’язковому заповненню у Декларації за грудень відповідного року.

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (зі ставкою 2 відс. доходу) у разі помилкового відображення у рядку 04 розд. ІІ Декларації за місяць (крім грудня) поточного року значення показника рядка 02 розд. І, при заповненні уточнюючої Декларації переносить до рядків 05 і 06 розд. ІІІ значення рядка 02 Декларації, що уточнюється.

В рядках 07 і 08 розд. ІІІ уточнюючої Декларації на паперових носіях проставляє прочерк, в електронній формі – рядки не заповнює.

При цьому в уточнюючій Декларації заповнюється розд. І, в якому повторно відображаються показники рядків 01 і 02 зазначені у Декларації, яка уточняється.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 107.01.07).

Які заклади відносяться до вітчизняних освітніх закладів з метою отримання податкової
знижки за навчання?
Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової
знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, визначеного з урахуванням
положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на
користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної
(професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким
платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою
встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку
сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником,
прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту,
прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також
компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон
України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон
№ 2145) та спеціальні закони України:
від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» із змінами та доповненнями,
від 11 липня 2001 року № 2628-III «Про дошкільну освіту»,
від 16 січня 2020 року № 463-ІХ «Про повну загальну середню освіту»,
від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» із змінами та
доповненнями,
від 01 липня 2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями.
Спеціальними законами визначено структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної
середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.
Відповідно до ст. 22 Закону № 2145 юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом
діяльності є освітня діяльність.
Права та обов’язки закладу освіти, передбачені Законом № 2145 та іншими законами України, має
також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи
публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність.
Разом з тим, відповідно до п. 5 частини першої ст. 1 та п. 6 частини першої ст. 7 Закону України від
02 березня 2015 року № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» із змінами та
доповненнями ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської
діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема, освітньої
діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері
освіти.
Таким чином, з метою отримання податкової знижки за навчання, до вітчизняних відносяться заклади
дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти,
основним видом діяльності яких є освітня діяльність. Типи закладів дошкільної, позашкільної,
загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено спеціальними
законами.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 106.06.03).

12.07.2022

Яким нормативним документом затверджений порядок відкриття, закриття та зарахування коштів на спеціальний рахунок для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83, яка набрала чинності з 01 вересня 2021 року.

Згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку та у такому разі має подати уточнюючу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).

Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.

Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 (далі – Постанова № 83) затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення).

Постанова № 83 набрала чинності 01 вересня 2021 року та діє до 01 вересня 2022 року (п. 4 Постанови № 83).

Положення регулює порядок відкриття, зарахування готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів та закриття банками України поточних рахунків із спеціальним режимом використання фізичним особам, у тому числі самозайнятим особам, які мають право скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням (п. 2 Положення).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 134.07).  

Чи підлягають реєстрації в податковому органі або в органах місцевого самоврядування ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами?

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами не підлягають реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання.

Правовідносини, що пов’язані з ліцензуванням, зокрема обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік.

З 01 січня 2022 року набрали чинності зміни до Закону № 481, внесені Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», зокрема, у ст. 15 Закону № 481 виключена норма щодо обов’язкової реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 113.03).

Чи включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ФО прощена (анульована) кредитором сума боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті?

Законом України від 09 квітня 2015 року № 321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань» (далі – Закон № 321) внесено зміни до Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, доповнено п. 8 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з абзацом першим п. 8 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Норми п. 8 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого п. 8 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.02).

08.07.2022

Чи призупинили податкові органи надання індивідуальних податкових консультацій у період дії воєнного стану на території України?

 
На період дії воєнного стану на території України зупиняються строки надання індивідуальних податкових консультацій.

Строки надання індивідуальних податкових консультацій визначені ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ (п. 102.9 ст. 102 ПКУ).

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Підпунктом 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

-дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;

-строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження ППР за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

-строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження ППР, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 129.06).

Чи потрібно СГ після отримання квитанції, в якій зазначено фіскальний номер, виконати дії для закріплення фіскального номера в ПРРО?

Ні, не потрібно.

В програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, окремих додаткових налаштувань для закріплення фіскального номера в програмному реєстраторі розрахункових операцій не передбачено.

Порядок реєстрації програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) визначено нормами розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».

Після реєстрації ПРРО фіскальним сервером ДПС та присвоєння програмним забезпеченням фіскального номера ПРРО виконуються налаштування ПРРО відповідно до інструкцій наданих виробником.

Для авторизації на ПРРО з операційною системою необхідно виконувати дії відповідно до інструкції «Програмне забезпечення реєстрації фіскальних чеків «ПРРО Каса» (Windows/Android). Керівництво користувача», яка знаходиться в архіві з завантаженим програмним забезпеченням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 109.20).

Чи подає ФОП – платник ЄП третьої групи, податкову декларацію платника ЄП – ФОП за звітні періоди 2022 року, у разі її переходу на ставку 2 відс. на період дії воєнного стану на території України?

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи, яка у 2022 році застосовувала ставку єдиного податку 3 або 5 відс. та на період дії воєнного стану на території України перейшла на ставку єдиного податку 2 відс., подає податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за звітні періоди, в яких отримувала доходи, що оподатковувалися за ставкою 3 або 5 відс., але надалі зазначену декларацію за звітні періоди 2022 року наростаючим підсумком з початку року не подає.

Разом з тим вказаний платник єдиного податку подає податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні – щомісячно за звітні місяці, в яких отримував доходи, що оподатковувалися за ставкою 2 відсотки.

Згідно з абзацом другим п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (абзац перший п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

Податкова декларація складається наростаючим підсумком відповідно до п. 296.7 ст. 296 ПКУ.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація за формою № 752).

Пунктом 293.3 ст. 293 ПКУ встановлено, що відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відс. доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

2) 5 відс. доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Водночас, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного у відповідності до ст. 292 глави 1 розд. XIV ПКУ (п.п. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю (п.п. 9.6 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124 (далі – Декларація за формою № 124).

Абзацами першим і другим п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.

Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Абзац перший п. 49.2 ст. 49 ПКУ застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 107.01.06).

Чи включаються до складу податкової знижки платника ПДФО суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям?

За результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, у розмірі, що не перевищує 16 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до ПКУ, зокрема, підрозд. 1 розд. «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 21.

Так, п. 21 підрозд. 1 розд. «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 16 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.06).

07.07.2022

Чи необхідно ФОП на загальній системі оподаткування застосовувати РРО та/або ПРРО?

 
Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО за виключенням суб’єктів господарювання, яким дозволено проводити розрахункові операції з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Тобто, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО та/ або ПРРО з дотриманням норм Закону № 265.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336), затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО операцій є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пп. 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку – 500 тис. гривень на один суб’єкт господарювання; пп. 4 і 7 Переліку – 250 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).

Для форм і умов проведення діяльності, визначених у пп. 8 – 11, 15, 19, 21, 25, 26 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 109.02).

Перелік доходів, що підлягають декларуванню держслужбовцями, визначено законодавчо

Закон України від 14 жовтня 2014 року №1700 «Про запобігання корупції» визначає перелік доходів і подарунків, що повинні бути задекларовані, - звертають увагу у секторі з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Волинській області.

Зокрема, у декларації зазначаються відомості про доходи, які суб’єкт декларування або члени його сім’ї отримали упродовж звітного періоду (п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону).

Доходи включають:

• заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом;
• гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами;
• дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності;
• дохід від надання майна в оренду (користування);
• дивіденди;
• проценти;
• роялті;
• страхові виплати;
• виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора;
• призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь у спортивних змаганнях, у тому числі аматорських;
• благодійну допомогу;
• пенсію;
• спадщину;
• доходи від відчуження цінних паперів чи корпоративних прав;
• подарунки;
• інші доходи.

Розмір отриманих доходів зазначається з урахуванням нарахованих податків і зборів (п.п. 4 п. 12 розділу IV Порядку № 449/21).

Доходи одного виду, отримані від одного джерела упродовж звітного періоду, вказуються однією сумою. Доходи різних видів, отримані від одного джерела, зазначаються окремо (п.п. 3 п. 12 розділу IV цього Порядку). Дохід одного виду (а саме: «Подарунок у грошовій формі», «Подарунок у негрошовій формі», «Благодійна допомога», «Інше»), отриманий з різних джерел, вказується як 1 об’єкт декларування, при цьому зазначаються всі джерела цього доходу (шляхом заповнення блоку полів «Інформація про джерело (джерела) доходу» та натискання кнопки «Зберегти»).

Нагадаємо, що повідомити про корупційні прояви чи ризики під час взаємодії з контролюючими органами  має право кожен громадянин України. іноземець чи особа без громадянства.

А саме, про порушення Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700 «Про запобігання корупції» посадовцями Головного управління ДПС у Волинській області можна повідомити  у будь-який зручний спосіб, а саме :

- з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: 43010, м. Луцьк, вул. Київський майдан, 4;

- засобами телефонного зв’язку через працівників сектору з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Волинській області, на номери (0332)777-171 чи 777-127.

Відповідно до статті 53 Закону №1700 викривачам гарантується державний захист.

Хто із співвласників є декларантом об’єкта житлової нерухомості, який належить декільком ФО на праві спільної сумісної власності без поділу на частки, а загальна площа такого об’єкта перевищує площу активів, що не декларуються?

Головне управління ДПС у Волинській області інформує, що  кожен із співвласників має право на декларування своєї частини об’єкта житлового нерухомого майна, придбаного за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з урахуванням норм Цивільного кодексу України.

Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Відповідно до частини першої ст. 368 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Частиною другою ст. 370 ЦКУ визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 134.01).

Чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО у ФО у разі придбання рухомого та/або нерухомого майна у ЮО?

Враховуючи те, що продаж рухомого та/або нерухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі, тобто фізична особа фактично несе витрати на придбання майна, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, - наголошують в Головному управлінні  ДПС у Волинській області.

Однак, якщо при продажу рухомого та/або нерухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки, який оподатковується на загальних підставах.

При цьому сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь фізичної особи житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті не оподатковується.

Відповідно до п.п. «в» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, зокрема доходів від продажу рухомого та нерухомого майна.

При цьому п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 – 173 ПКУ.

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого і рухомого майна регулюється ст.ст. 172 та 173 ПКУ.

Підпунктом «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.02).

06.07.2022

ФОП – платник ЄП,  який не застосовує РРО та/або ПРРО, на вимогу покупців за продані товари (надані послуги) зобов’язаний надати чек, накладну або інший розрахунковий документ

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка має право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО, зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.

У разі ненадання на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які відносяться відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Разом з тим, п. 15 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1023). Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену Законом № 1023, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка має право не застосовувати РРО та/або ПРРО, зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.

У разі ненадання на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом № 1023.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 109.02.).

Які відомості повинна містити довідка про доходи ФО, яка надається податковим агентом, з метою заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для реалізації права на застосування податкової знижки?

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.    

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:

-сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);

-розмір та сума податкової соціальної пільги;

-сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.05.).

Чи потрібно ФОП, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, що набули статус пенсіонера або особи з інвалідністю, повідомляти контролюючий орган про такий статус?

 
Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

На сьогодні обмін даними між Державною податковою службою України (далі – ДПС), Пенсійним фондом України (далі – ПФУ) та фондами соціального страхування відбувається відповідно до протоколів обміну інформацією, розроблених на виконання Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 № 494, постановою ПФУ від 19.09.2013 № 16-1.

Так, ДПС та ПФУ складається Протокол про обмін інформацією щодо даних про фізичних осіб (платників єдиного внеску), відповідно до норм якого ПФУ щомісяця надає ДПС інформацію щодо фізичних осіб (платників єдиного внеску) про те, що вони є пенсіонерами за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності.

Право щодо визначення платників єдиного внеску, які відповідають всім вимогам, зазначеним в частині четвертій ст. 4 Закону № 2464, належить виключно ПФУ.

Таким чином, фізичним особам – підприємцям, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, що набули статус пенсіонера та отримують відповідно до закону пенсію, або є особами з інвалідністю окремо повідомляти контролюючий орган про такий статус не потрібно.

Водночас, у разі якщо такі особи отримують соціальну допомогу по інвалідності від Фонду соціального страхування або Управління праці та соціального захисту населення, то підтвердженням встановлення інвалідності є довідка до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності, яка надається до контролюючого органу за місцем реєстрації.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 201.01.).

В якому розділі одноразової (спеціальної) добровільної декларації ФО декларує придбані активи у вигляді облігацій внутрішньої державної позики, у тому числі «військові облігації»?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що  фізична особа декларує придбані активи у вигляді облігацій внутрішньої державної позики, у тому числі «військові облігації» у розділі «IX. Цінні папери або фінансові інструменти» одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Відповідно до п.п. 5 п. 2 ст. 8 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 3480) державні облігації України належать до цінних паперів.

Пунктом 2 ст. 16 Закону № 3480 передбачено, що державні облігації України поділяються на облігації внутрішньої державної позики України та облігації зовнішніх державних позик України.

Облігації внутрішньої державної позики України – це цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішніх ринках капіталу і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їхньої номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій. Номінальна вартість облігацій внутрішньої державної позики України може бути визначена в іноземній валюті (п. 4 ст. 16 Закону № 3480).

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 31 квітня 2001 року № 80 «Про розміщення (емісію) облігацій внутрішніх державних позик» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 80) встановлено, що у період воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Міністерство фінансів України може розміщувати облігації внутрішньої державної позики «Військові облігації» відповідно до затверджених Постановою № 80 основних умов розміщення (емісії) державних облігацій.

Відповідно до п.п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом.

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439, передбачає розділ IX «Цінні папери або фінансові інструменти» де декларант вказує інформацію про облігації внутрішньої державної позики, у тому числі «військові облігації».

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 134.04.).

Чи повинні ФОП – платники ЄП третьої групи, які є платниками ПДВ, вести облік
доходів та витрат?

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового
кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості
бюджетних надходжень», який набрав чинності 01.01.2022, внесено зміни, зокрема, до п.
296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та
доповненнями (далі – ПКУ).
Згідно з абзацом другим – четвертим п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої
групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть
облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову
політику.
При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть
облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції
окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому
числі через електронний кабінет.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 107.01.06).

05.07.2022

Які особливості застосування п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ щодо оподаткування податковим агентом доходів ФО від продажу власної продукції тваринництва в період воєнного стану в Україні?

У разі ненадання фізичною особою – платником податків копії довідки про наявність у неї земельних ділянок та/або довідки про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, або документів що ідентифікують особу (паспорт та РНОКПП) податкові агенти з 01 квітня 2022 року та протягом періоду дії воєнного стану при нарахуванні (виплаті) доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції на користь фізичних осіб зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб з усієї суми вказаного доходу, тобто без урахування неоподатковуваних розмірів таких доходів, встановлених абзацами четвертим та/або сьомим п.п 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV «Податок на доходим фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено ст. 164 ПКУ, зокрема, включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п.1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, для ведення:

-садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;

-особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості).

При продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок з суми такого перевищення.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

Форма довідки встановлюється у порядку, визначеному ст. 46 ПКУ для податкових декларацій.

При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Водночас, Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період воєнного стану» (далі – Закон № 2142) з метою спрощення закупівлі сільськогосподарської продукції у населення на період воєнного стану та з метою зменшення обсягів податкової звітності підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 23.

Відповідно до положень п. 23 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, починаючи з 01 квітня 2022 року та у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», положення п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей:

-доходи, отримані від продажу платником податку особі, яка відповідно до ПКУ має статус податкового агента, власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою (далі – власна сільськогосподарська продукція), остаточно оподатковуються таким податковим агентом під час їх нарахування (виплати);

-податкові агенти у додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів, отриманих фізичними особами від продажу особі, яка відповідно до ПКУ має статус податкового агента власної сільськогосподарської продукції, та загальну суму утриманого з них податку. При цьому в додатку 4ДФ до Розрахунку не зазначається інформація про суми окремої виплати, суми нарахованого на неї податку, а також відомості про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід від продажу особі, яка відповідно до ПКУ має статус податкового агента, власної сільськогосподарської продукції.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.02).

Чи допускаються виправлення у касових документах та чи можна виписувати дублікати при їх втраті?

Виправлення в касових документах забороняються. Якщо при заповненні цих документів бухгалтер припустився помилки, то слід оформити новий документ.

Норми чинного законодавства не передбачають дії щодо відновлення прибуткового касового ордера при його втраті.

Відповідно до п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148) касовий ордер – первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Норми чинного законодавства, зокрема норми Положення № 148 не передбачають дії щодо відновлення прибуткового касового при його втраті.

Відповідно до абзацу четвертого п. 32 розд. ІІІ Положення № 148 виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях забороняються.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 109.15).

04.07.2022

Яким чином застосовується пільга з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі наявності у ФО декількох об’єктів житлової нерухомості, один з яких використовується з метою одержання доходу?

При обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи (згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)), до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п. 266.4 ст. 266 ПКУ, не застосовуються.

Підпунктом 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Також, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Водночас, п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначений п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 106.05).

Нерухоме майно, яке було придбано за рахунок коштів, з яких були сплачені усі податки та збори, не підлягає одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню

 
Якщо фізична особа має у власності нерухоме майно, яке було придбано за рахунок коштів, з яких були сплачені усі податки та збори, передбачені нормами чинного законодавства, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію такій фізичній особі не потрібно.

Згідно з п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому, відповідно до п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

Яку оціночну вартість земельної ділянки, що отримується в подарунок (спадщину), слід застосовувати при розрахунку ПДФО?

З урахуванням норм ст. 5 та ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартості земельної ділянки як об’єкта подарунку (спадщини) застосовується оціночна вартість, яка визначається за допомогою експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378).

Відповідно до ст. 5 та ст. 13 Закону № 1378 грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об’єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених Законом № 1378, а також іншими законами.

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини.

Підпунктом 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ передбачено, що вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 106.05).

Яким чином СГ повідомляє контролюючий орган про прийняття рішення щодо незастосування КОРО?

Суб’єкт господарювання може повідомити контролюючий орган про прийняття рішення щодо незастосування книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) таким чином:

1. На етапі реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) шляхом проставлення відповідної позначки в розділі 8 заяви про реєстрацію РРО (заява
№ 1- РРО) про те, що КОРО на цей РРО не реєструється.

У реєстраційному посвідченні в такому випадку контролюючий орган зазначає, що КОРО на цей РРО не реєструвалась.

2. В ході експлуатації РРО шляхом подання заяви про скасування реєстрації КОРО для скасування реєстрації КОРО, що зареєстрована на цей РРО.

У такому випадку після подання суб’єктом господарювання до контролюючого органу заяви № 1-РРО з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційного посвідчення, контролюючий орган видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення, в якому зазначає, що КОРО на цей РРО не реєструвалась.

У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій через РРО без зареєстрованого КОРО не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та програмний РРО (ПРРО), відповідно) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (далі – Порядок РРО), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 547), суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що зазначає у реєстраційній заяві (далі – заява № 1-РРО). У такому випадку суб’єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та розрахункові книжки. Для таких РРО у реєстраційному посвідченні зазначається: «КОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється». Такі суб’єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії.

Згідно з п.1 глави1 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок КОРО), суб’єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.

Відповідно до пп. 1 та 3 глави 3 розд. ІІ Порядку КОРО скасування реєстрації КОРО на РРО здійснюється, зокрема, за заявою суб’єкта господарювання у разі прийняття розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.

Заяву про скасування реєстрації КОРО (далі – заява № 2-КОРО) суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави для скасування.

Посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви № 2-КОРО проводить скасування реєстрації КОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.

Пунктом 2 глави 3 розд. ІІ Порядку РРО встановлено, що у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву № 1-РРО з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення.

Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.09).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

27.06.2022

Чи необхідно ФОП - платнику ЄП, який здійснює продаж продовольчих товарів та/або напоїв (не підакцизних товарів) за допомогою торгівельних автоматів (вендингових автоматів), застосовувати РРО та/або ПРРО, або КОРО та РК?

Якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює продаж продовольчих товарів та/або напоїв (не підакцизних товарів) за допомогою торгівельних автоматів (вендингових автоматів), в яких вбудовані електронні контрольно-касові реєстратори, що включені до Реєстру реєстраторів розрахункових операцій, то реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО), або книги обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються.

Водночас, суб’єкт господарювання може прийняти рішення щодо використання в автоматах з продажу товарів ПРРО.

Згідно з пп. 1, 2 та 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

-проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – програмні РРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК);

-надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

-застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО), та/або ПРРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265 РРО – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Автомат з продажу товарів (послуг) – це РРО, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді.

Вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор – це РРО, призначений для забезпечення реалізації фіскальних функцій у складі програмно-технічного комплексу самообслуговування, автоматів з продажу товарів (послуг) тощо.

Автомат з продажу товарів (послуг) – це РРО, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді.

Згідно з п. 6 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Крім того, п. 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, яка набирає чинності з 01 січня 2022 року) (далі – Постанова № 1336) встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів).

Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

-така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

-такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

-сільськими, селищними, міськими радами, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села, селища РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.

Згідно з п. 2 Постанови № 1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у:

-п. 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорії 201.04.01).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                                                                          О.НІКОТІНА
    

24.06.2022

За яких умов підприємство може вважатись підприємством торгівлі або громадського харчування в розумінні п. 1 ст. 9 ЗУ ”Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”?

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що якщо статутом підприємства визначено основним видом діяльності торгівля або громадське харчування та проведення діяльності відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 ”Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення”, то дане підприємство відноситься до підприємств торгівлі або громадського харчування.

Відповідно до ст. 62 Господарського кодексу України (далі – Кодекс) підприємство - це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Згідно із ст. 58 Кодексу установчими документами суб’єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб’єкта господарювання.

В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб’єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб’єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб’єктами відповідно до закону.

Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).

Абзацом другим розд.1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.      Другорядні види економічної діяльності – це будь-які інші (крім основного) види економічної діяльності суб’єкта з виробництва товарів або надання послуг (абзац тринадцятий розд. 4 Наказу № 457).

Основний вид економічної діяльності – це вид діяльності суб’єкта, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або інший визначений критерій) (абзац дев’ятнадцятий розд. 4 Наказу № 457).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 109.01).

Волинян, котрі торік отримали доходи від обробітку землі власною технікою, податківці просять задекларувати доходи

Власники кількох одиниць сільськогосподарської техніки, які надають сезонні послуги з обробітку землі на оплатній основі, повинні декларувати отримані доходи.

Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи також зобов’язані подати громадяни, які торік отримали інші доходи, але не сплатили з них податки, - нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинські області. 

Спланувати своєчасне подання декларації про доходи варто до 20 липня 2022 року.

Таку вимогу до декларантів містить Закон України від 26 травня 2022 року № 2260 - IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260), який вступив у дію 27.05.2022 року.

У разі подання декларації до 20 липня поточного року громадяни, котрі не зробили цього раніше, звільняються від відповідальності за несвоєчасне звітування. Водночас Закон № 2260 передбачає, що сплатити визначені податки і збори за підсумками декларування  потрібно не пізніше 31 липня 2022 року.

Незважаючи на запровадження воєнного стану в Україні наразі понад 3,5 тисячі волинян подали річні податкові декларації про доходи, отримані торік. Волинські декларанти  відзвітувалися про понад 1 мільярд гривень доходів за 2021 рік і визначили до сплати понад 27 мільйонів гривень податкових платежів.

У Головному управлінні ДПС у Волинській області рекомендують декларантам подати річну податкову декларацію у зручний для себе час через Електронний кабінет, або ж звернутися до Центру обслуговування платників за місцем податкової адреси.

Ефективна протидія військовій агресії рф можлива лише за належного фінансового забезпечення. Тому внесок кожного платника податків до бюджету – важливий для стабільного фінансування оборонних заходів та соціальної сфери.

Звертаємо увагу, що обов’язок громадянина подати річну податкову декларацію передбачає Конституція України. Стаття 67 Основного Закону нашої держави зобов’язує кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

До місцевих бюджетів Волині сплачено майже 55 мільйонів гривень роздрібного акцизу

Завдяки легальній реалізації підакцизної продукції на Волині до бюджетів громад надійшло 54,8 мільйона гривень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції у січні-травні 2022 року.

Це на 3,1 відсотка більше проти аналогічного періоду торік.

Ріст показників сплати роздрібного акцизу свідчить про належний моніторинг за ситуацією на ринку реалізації горілчаної продукції та тютюнових виробів з боку ДПС та дотримання вимог податкового законодавства більшістю господарюючих суб’єктів, - констатують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Щоб убезпечити себе від споживання неякісного алкоголю податківці рекомендують споживачам купувати лише легальну підакцизну продукцію.

Серед умов, які вказують на те, що алкоголь відповідає стандартам якості та перебуває у легальному обігу, - марка акцизного податку встановленого зразка на кожній одиниці продукції та ліцензія у продавця такого товару.

Нагадаємо, що в умовах воєнного стану Державна податкова служба забезпечує контроль за діяльністю суб’єктів господарювання сфери торгівлі, ресторанного господарства та послуг шляхом проведення фактичних перевірок.

Насамперед, перевірки закладів торгівлі та громадського харчування проводяться за скаргами громадян, у яких повідомляється про відмову суб’єкта господарювання у можливості проведення розрахунків за придбані товари (послуги) платіжною карткою, незастосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за продаж підакцизної продукції.

Якщо Ви володієте інформацією про реалізацію, зберігання пального та фальсифікованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів, немаркованих марками акцизного податку встановленого зразка, реалізацію таких товарів особам, які не досягли 18 років, чи торгівлю пальним, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, варто повідомити про такі факти за номером (0332) 777-152  (управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Волинській області). Своє повідомлення Ви можете також надіслати поштою за адресою: м. Луцьк, Київський майдан, 4 (конфіденційність гарантується).

23.06.2022

На Волині  власники та користувачі землі сплатили до місцевих бюджетів майже 200 мільйонів гривень плати за землю

Упродовж січня-травня 2022 року місцеві бюджети Волині отримали у розпорядження 197,8 мільйона гривень плати за землю. Показники залучення плати за землю громадами дещо менші минулорічних надходжень за аналогічний період.

Основну суму надходжень до бюджетів громад сплатили юридичні особи - 185 мільйонів гривень. Тим часом, громадяни-землевласники спрямували до місцевих бюджетів  майже 13 мільйонів гривень земельного податку.

Враховуючи обставини воєнного часу певні групи платників податків тимчасово звільнені від виконання податкових зобов’язань.  Однак, у регіонах, де не ведуться активні бойові дії, податкова служба рекомендує своєчасно сплачувати податки до бюджету.

Саме належна податкова дисципліна – одна з передумов бюджетної стабільності громад. У час протидії військовій агресії рф органи місцевого самоврядування повинні мати фінансовий ресурс задля підтримання у належному стані інфраструктурних об’єктів та вирішувати соціально-економічні питання, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Оскільки плата за землю зараховується винятково до доходів місцевих бюджетів, у Головному управлінні ДПС у Волинській області рекомендують усім землевласникам – громадянам, насамперед, погасити заборговані за минулі роки суми земельного податку.

Звертаємо увагу, що платники податків мають можливість самостійно провести звірку щодо розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет. Щоб стати користувачем електронних сервісів ДПС треба отримати електронний цифровий підпис, зареєструватися на вебпорталі ДПС і в будь-який зручний час переглядати інформацію щодо нарахування та сплати податків з персонального комп’ютера чи гаджета.

Інформацію щодо нарахованих податкових зобов’язань також можна отримати у Центрах обслуговування платників, що діють при державних податкових інспекціях області.

Водночас податківці рекомендують  скористатися правом на податкову амністію тим, хто придбав майно за доходи, з яких не сплачено ПДФО. Сплативши збір після подання одноразової добровільної декларації, такі особи звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за несплату податків у минулому.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії, детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої» лінії (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

Яким чином документально підтвердити знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану?

З питань оформлення, відображення у первинних документах та документального підтвердження знищення (втрат) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану, платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Відповідно до п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) тимчасово, протягом дії воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподаткованих ПДВ операціях, або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

До наведених у цьому пункті операцій норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ не застосовуються.

Дію обставин непереборної сили засвідчує Торгово-промислова палата України (далі – ТПП України). Листом ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 підтверджено, що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами).

З метою фіксації знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно:

-провести інвентаризацію;

-звернутися до органів ДСНС, які мають скласти акт пошкодження майна із зазначенням причини;

-звернутись до місцевих органів влади, які можуть додатково підтвердити факт знищення товарів;

-здійснити всі можливі заходи з фіксації факту пошкодження майна (фото/відео зйомка).

Водночас, регулювання питань методології бухгалтерського обліку здійснюється Міністерством фінансів України, тому з питань оформлення, відображення у первинних документах та документального підтвердження знищення (втрат) товарів внаслідок знищення (втрат) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Чи включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу ФО – резидента дохід у вигляді бюджетного гранту?

Не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу фізичної особи – резидента дохід у вигляді бюджетного гранту під час його нарахування (виплати, надання) на користь платника податків, інформують в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Водночас, у разі якщо платником податку допущено порушення цільового використання бюджетного гранту, він зобов’язаний відобразити суму доходу, отриманого у вигляді бюджетного гранту (його частини), щодо якої допущено порушення відповідних умов договору про цільове використання гранту, у складі річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з таких доходів.

Відповідно до п.п. 14.1.277 п. 14.1 ст. 14 розд. I Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) бюджетний грант – це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.

Порядок оподаткування бюджетного гранту встановлений п. 170.7 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

Підпунктом 170.7 прим.1.1 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ визначено, що не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку дохід у вигляді бюджетного гранту під час його нарахування (виплати, надання) на користь платника податків.

Згідно з п.п. 170.7 прим. 1.2 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді бюджетного гранту є надавач такого гранту.

Податкові агенти – надавачі бюджетних грантів у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають (за звітний квартал) суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді бюджетних грантів. При цьому у Розрахунку зазначаються відомості про укладені договори з надання бюджетних грантів та їх умови, у тому числі строк виконання договору, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи – платника податку, яка одержала бюджетний грант, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). Також зазначається інформація про факт використання платником податку бюджетного гранту або його частини за цільовим призначенням або порушення платником податків умов договору про цільове використання бюджетного гранту, про повне або часткове повернення платником податку бюджетного гранту на користь податкового агента – надавача бюджетного гранту (у разі такого повернення).

Відповідно до п.п. 170.7 прим. 1.4 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ у разі невключення податковим агентом – надавачем бюджетних грантів до Розрахунку інформації про порушення платником податку умов договору про цільове використання бюджетного гранту такий надавач бюджетного гранту зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

У разі якщо платником податку допущено порушення цільового використання цільового гранту, платник податків зобов’язаний відобразити суму доходу, отриманого у вигляді бюджетного гранту (його частини), щодо якої допущено порушення відповідних умов договору про цільове використання гранту, у складі річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок з таких доходів (п.п. 170.7 прим. 1.4 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ).

У разі якщо платником податку повернуто повністю чи частково бюджетний грант на користь надавача гранту (податкового агента) у звітному (податковому) році його виплати (надання), такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, повідомити про це контролюючий орган з наданням копій документів, що підтверджують факт такого повернення. При цьому платник податку звільняється від обов’язку відобразити таку частину виплаченого (наданого) та повернутого гранту у складі доходів у річній Декларації та сплатити податок з відповідних доходів (абзац перший п.п. 170.7 прим. 1.5 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ).

У разі якщо платником податку повернуто бюджетний грант на користь надавача гранту (податкового агента) повністю чи частково у календарному році, що настає за звітним (податковим) роком, у якому було включено відповідну суму гранту до річного оподатковуваного доходу, платник податків має право подати уточнюючу Декларацію та зменшити суму річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік на повернуту суму гранту, за умови надання копій документів, що підтверджують факт повернення відповідного гранту або його частини на користь надавача гранту (податкового агента) (абзац другий п.п. 170.7 прим. 1.5 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 103.02).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 101.15)

21.06.2022

За якими ставками ПДФО оподатковується дохід ФО – резидента, отриманий від послідовного продажу трьох легкових авто та четвертого вантажного автомобіля?

Дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від послідовного продажу протягом звітного (податкового) року першого легкового автомобіля не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, дохід від продажу другого легкового автомобіля оподатковується за ставкою 5 відс., а дохід від продажу третього та наступного легкового (вантажного) автомобіля оподатковується за ставкою 18 відсотків, - нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Разом з тим, дохід фізичної особи від продажу протягом звітного (податкового) року першого та другого вантажного автомобіля, оподатковується за ставкою податку
5 відсотків.

Водночас, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначений ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ, як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме 18 відсотків.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування), відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 103.22).

Волинські власники нерухомості сплатили до бюджетів громад понад 46 мільйонів гривень податку

Громади Волині впродовж січня-травня 2022 року отримали 46,2 мільйона гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Показники сплати податку на нерухомість – майже на рівні минулорічних надходжень за аналогічний період.

Зважаючи на обставини воєнного часу в Україні певним групам платників податків дозволено виконувати податкові зобов’язання після припинення воєнного стану. 

Однак, на територіях, де не ведуться активні бойові дії, податківці рекомендують платникам своєчасно перераховувати податкові платежі до бюджету.

Власникам нерухомого майна варто подбати про сплату заборгованих сум податку на нерухомість за минулі роки, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області. У податковій службі радять усім власникам майна, котрі заборгували податки, перерахувати їх до бюджетів громад.

Саме органи місцевої влади нині потребують коштів для підтримки у належному стані інфраструктурних об’єктів і фінансування соціально-економічних питань. Внесок кожного платника податків – надзвичайно важливий для бюджетної стабільності громад,

Звертаємо увагу, що платники податків мають можливість самостійно провести звірку щодо розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет. Щоб стати користувачем електронних сервісів ДПС треба отримати електронний цифровий підпис, зареєструватися на вебпорталі ДПС і в будь-який зручний час переглядати інформацію щодо нарахування та сплати податків з персонального комп’ютера чи гаджета.

Інформацію щодо нарахованих податкових зобов’язань також можна отримати у Центрах обслуговування платників, що діють при державних податкових інспекціях області.

Якщо ж нерухоме майно придбане у минулі податкові періоди за доходи, з яких не сплачено податків, то у цьому випадку громадяни можуть скористатися правом на одноразове добровільне декларування.

           Особи, які задекларують такі активи, за умови перерахування одноразового збору, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому.  

            Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

Чи встановлено мораторій на проведення податкових перевірок, у тому числі фактичних, у період дії воєнного стану?

Згідно з п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

в) фактичних перевірок.

Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

лютий, березень, квітень, травень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;

червень, липень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.

Документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного:

доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування такими платниками податків;

доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Документальні позапланові перевірки за зверненням платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, поновлюються та закінчуються протягом 60 днів з дня, наступного за днем набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022. Такі перевірки поновлюються на невикористаний строк.

Документальні позапланові перевірки, які були розпочаті на звернення платника податків та/або з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ, та/або за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням обставин, наведених у цьому підпункті, можуть бути зупинені до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо їх проведення за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Таке зупинення перериває перебіг строку проведення перевірки.

Документальні позапланові перевірки, що будуть розпочаті після набрання чинності Законом № 2260, з підстав, визначених п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, проводяться протягом 60 календарних днів, що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.

Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-VІ «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІ «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Пунктом 78.1 ст. 78 ПКУ визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, з таких підстав:

розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розд. V ПКУ, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (абзац перший п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (абзац другий п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 130.01).

Як будуть працювати рахунки, відкриті у банківських установах у період воєнного стану?

 
Головне управління ДПС у Волинській області інформує, що тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України рахунок вважається взятим на облік у разі отримання банком або іншою фінансовою установою повідомлення контролюючого органу про взяття рахунка на облік у контролюючих органах, або за мовчазною згодою, якщо таке повідомлення не отримано, датою та часом взяття рахунку на облік в такому разі вважається дата та час отримання банком або іншою фінансовою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення.

У разі неотримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення, по таким рахункам можуть здійснюватися видаткові операції без отримання підтвердження щодо взяття їх на облік у контролюючому органі.  

   Відповідно до п.п. 69.17 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, для банків, інших фінансових установ та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених для надсилання повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, та повідомлень про взяття рахунка на облік або відмову у взятті контролюючим органом рахунка на облік.

Рахунок вважається взятим на облік у разі отримання банком або іншою фінансовою установою повідомлення контролюючого органу про взяття рахунка на облік у контролюючих органах, або за мовчазною згодою, якщо таке повідомлення не отримано, датою та часом взяття рахунку на облік в такому разі вважається дата та час отримання банком або іншою фінансовою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення.

У разі неотримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення, по таким рахункам можуть здійснюватися видаткові операції без отримання підтвердження щодо взяття їх на облік у контролюючому органі.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 116.08).

20.06.2022

В який термін та за якою формою ФОП – платники ЄП третьої групи на 2 відсотках подають податкову декларацію у разі призначення пенсії/матеріального забезпечення, страхових виплат?

У разі призначення пенсії/матеріального забезпечення, страхових виплат фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливе оподаткування на період воєнного стану в Україні, подають протягом року поза межами звітного (податкового) періоду (до закінчення звітного (податкового) року)), податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124, у складі якої формується додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».

Відповідно до абзацу першого п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з врахуванням п. 49.18 ст. 49 ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (далі – особливий порядок оподаткування), подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду (крім випадків передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ), – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124, який набрав чинності 06.05.2022, затверджено форму податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 2).

Згідно з примітою 5 до Декларації Додаток 2 подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливий порядок оподаткування, у складі Декларації протягом року поза межами звітного (податкового) періоду (до закінчення звітного (податкового) року)), зокрема, у разі призначення пенсії/матеріального забезпечення, страхових виплат.

У разі якщо Додаток 2 подається для призначення пенсії/матеріального забезпечення, страхових виплат платником вказується арабськими цифрами від 1 до 11 номер календарного місяця, в якому подається декларація (якщо Додаток 2 подається у разі призначення пенсії) або номер календарного місяця, в якому настав страховий випадок (якщо Додаток 2 подається для призначення матеріального забезпечення та страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням) (примітка 3 до Додатка 2).

Для призначення пенсії зазначається тип Декларації «Звітна» або «Звітна нова». При цьому платники одночасно проставляють позначку у рядку 5 тип форми «призначення пенсії». Тип Декларації «Уточнююча» при поданні Додатка 2 для призначення пенсії не застосовується (примітка 5 до Додатка 2).

Для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням платником обов’язково зазначається тип Декларації «Звітна» або «Звітна нова». При цьому, платники одночасно проставляють позначку у рядку 5 тип форми «призначення матеріального забезпечення, страхових виплат». Тип Декларації «Уточнююча» при поданні Додатка 2 для призначення пенсії/матеріального забезпечення, страхових виплат не застосовується (примітка 6 до Додатка 2).

Водночас, подання у складі Декларації з типом форми «Звітна» Додатка 2 з позначкою «призначення пенсії»/«матеріального забезпечення, страхових виплат» не звільняє платника єдиного внеску від обов’язку подання за підсумками року до контролюючого органу у складі Декларації Додатка 2 з типом форми «Звітна», в терміни, визначені ПКУ (примітка 5 до Декларації).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно -  довідковий ресурс (категорія 107.01.07).

Чи має право суб’єкт господарювання здійснювати виробництво спирту у період воєнного стану без наявності ліцензії та чи буде в такому випадку застосовуватись відповідальність?

Суб’єкт господарювання не має права здійснювати виробництво спирту без наявності ліцензії у період воєнного стану.

У разі виробництва спирту без наявності ліцензії до суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у вигляді штрафу у розмірі 200 відс. вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами) але не менш 85000 гривень.

При цьому, ліцензії на виробництво спирту, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін її дії, вважаються діючими.

Порядок видачі, анулювання ліцензій на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального встановлено ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Відповідно до ст. 2 Закону № 481 виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.

Ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення, припинення функціонування або не встановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються визначені Законом № 481 документи.
Відповідно до ст. 3 Закону № 481 на виробництво, зокрема, спирту етилового неденатурованого, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, спирту етилового денатурованого видаються окремі ліцензії на кожен вид діяльності.
Згідно зі ст. 17 Закону № 481 у разі виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії - 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 85000 гривень.

При цьому, вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (ст. 18 Закону № 481).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно -  довідковий ресурс (категорія 103.06).

Чи можуть ФОП на загальній системі оподаткування за 2022 рік враховувати документально підтверджені витрати, які у період воєнного стану добровільно надані ЗСУ?

Фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування за результатами податкових (звітних) періодів за 2022 рік у складі витрат фізичної особи – підприємця від провадження господарської діяльності можуть враховуватися документально підтверджені витрати у вигляді вартості майна, в тому числі грошові кошти, що добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), зокрема, п. 1 «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п.п. 22.

Так, згідно з п.п. 22 п. 1 «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами податкових (звітних) періодів за 2022 рік у складі витрат фізичної особи – підприємця від провадження господарської діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, можуть враховуватися документально підтверджені витрати у вигляді вартості майна, в тому числі грошові кошти, що добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно -  довідковий ресурс (категорія 104.05).

Податкові новації воєнного часу податківці обговорили з підприємцями м. Володимира

Тематичний онлайн-семінар для представників малого і середнього бізнесу громад м. Володимира та району був присвячений найбільш актуальним змінам податкового законодавства, які ухвалені та вступили у дію у зв’язку із запровадженням воєнного стану.

Про норми п’яти законодавчих актів, що внесли зміни до системи оподаткування у березні-травні 2022 року, учасникам заходу розповіла завідувач сектору інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області Олена Нікотіна.

Посадовець акцентувала увагу на важливості сплати податків усіма господарюючими суб’єктами, котрі здійснюють діяльність, а також звернула увагу платників на відновленні ДПС окремих перевірок.

«Насамперед, Державна податкова служба України в умовах дії воєнного стану забезпечує контроль за діяльністю суб’єктів господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг шляхом проведення фактичних перевірок. При організації та проведенні таких перевірок ми опрацьовуємо інформацію за скаргами громадян, зверненнями органів місцевого самоврядування та аналізуємо наші дані на предмет потенційних порушень. Тобто, податківці планують і проводять такі перевірки , маючи детальний аналіз ситуації», - підкреслила посадовець.

Як повідомила Олена Нікотіна,  відповідно до норм Закону України  № 2260-ІХ від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» відновлено камеральні перевірки, необхідні  для забезпечення процесу відшкодування ПДВ та документальні перевірки, що проводяться на звернення платника податків, при реорганізації, припиненні, банкрутстві особи,  перевірки з питань валютного контролю та  при декларуванні платником бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення з ПДВ.

«Законом № 2260-ІХ виключено можливість, встановлену на період дії воєнного, надзвичайного стану, для платників, які зобов’язані подавати звітність в електронному вигляді, подавати до контролюючого органу податкову звітність та інші документи в паперовій формі», - наголосила посадовець.

Детальніше про податкові зміни Закону України  № 2260-ІХ - за посиланням.

17.06.2022

.

У ПРРО час перебування в режимі офлайн рахується від моменту переходу в цей режим

     Відповідно до п. 3 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) програмне рішення програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль, зокрема, щодо:

     відновлення зв’язку ПРРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн;
     дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

     ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. 2 розд. V Порядку № 317).

     Отже, в ПРРО час перебування в режимі офлайн рахується відповідно від моменту переходу в режим офлайн (перехід в режим офлайн відбувається при формуванні Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером за формою № 4-ПРРО (додаток 4 до Порядку № 317 (ідентифікатор J/F1316901), далі – Повідомлення за ф. № 4-ПРРО)) до виходу з режиму офлайн (передача чеків/звітів сформованих в режимі офлайн на фіскальний сервер ДПС).

     Роботу в режимі офлайн суб’єкт господарювання може контролювати шляхом сумування періодів часу, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн: від дати та часу, що зазначаються у Повідомленні за ф. № 4-ПРРО з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у Повідомленні за ф. № 4-ПРРО «завершення режиму офлайн».
     В програмному рішенні «ПРРО Каса» налаштовано відображення часу проведеного в режимі офлайн.

   Нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у загальному порядку з суми, яка буде вказана у декларації

  У разі якщо фізична особа має у власності 405 тис. грн. та виявила бажання скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларації), то така особа приймає самостійне рішення щодо суми, яка буде зазначена у Декларації, а саме повністю уся сума 405 тис. грн. або тільки частина цих коштів. При цьому нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у загальному порядку з суми, яка буде вказана у Декларації.
     Крім того, у разі прийняття рішення фізичною особою щодо не подання Декларації, то джерела одержання (набуття) коштів вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, якщо сумарна вартість їх не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

     Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
     При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
     Водночас, згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальний рахунок) до Декларації.
     Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

     Разом з тим, п.п. 1 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять активи, крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, сумарна вартість яких не перевищує
400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом Декларації.
     Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа має у власності 405 тис. грн. та виявила бажання скористатися правом на подання Декларації, то така особа приймає самостійне рішення щодо суми, яка буде зазначена у вказаній Декларації, а саме повністю уся сума 405 тис. грн. або тільки частина цих коштів. При цьому нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у загальному порядку з суми, яка буде вказана у Декларації.

     Крім того, у разі прийняття рішення фізичною особою щодо не подання Декларації, то джерела одержання (набуття) коштів вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, якщо сумарна вартість їх не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

16.06.2022

Чи є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ФО який має право власності на нежитлове приміщення як ФОП?
     Цивільним кодексом України визначено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
     Оскільки ст. 266 Податкового кодексу України не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

     Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
     Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІУ зі змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
     Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
     Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).
     Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Хто є платником земельного податку за земельну ділянку, яка перебуває у власності ФО – засновника фермерського господарства та надана для ведення фермерського господарства?

     Платником земельного податку є фізична особа (засновник фермерського господарства), що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, оскільки платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

     Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

     Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

     Згідно з ст.ст. 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.
     Підставою для нарахування земельного податку є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї) (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

     Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

     Відповідно до ст.ст. 125 та 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

     Оскільки платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Волинські декларанти визначили до сплати понад 27 мільйонів гривень податкових платежів

Волиняни, котрі відзвітувалися про доходи за підсумками 2021 року, визначили до сплати 27,1 мільйона гривень податкових платежів. Із цієї суми до бюджету надійде 3,6 мільйона гривень військового збору та 23,5 мільйона гривень ПДФО.

Щоб не потрапити до переліку боржників, перерахувати до бюджету задекларовані до сплати податки потрібно не пізніше 31 липня 2022 року, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Ця вимога до декларантів передбачена у Законі України від 26 травня 2022 року № 2260 - IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260), який вступив у дію 27.05.2022 року.

Громадяни, які ще не відзвітувалися про минулорічні доходи, зобов’язані подати річну податкову декларацію до 20 липня 2022 року. Цей новий строк  звітування у рамках щорічної декларації кампанії теж визначений Законом № 2260.

Наразі річні податкові декларації про доходи за 2021 рік на Волині подали понад 3,5 тисячі громадян. З огляду на воєнний стан темпи деклараційної кампанії дещо поступаються минулорічним. Втім, волиняни вже задекларували понад 1 мільярд гривень отриманих доходів.

Отож, податкова служба запрошує волинян, котрі торік отримали доходи, але не сплатили з них податки, подати річну податкову декларацію в зручний для себе час через Електронний кабінет, або ж звернутися до Центру обслуговування платників за місцем податкової адреси..

Саме своєчасно сплачені податки – основа бюджетної стабільності і фінансової безпеки в країні. А кожна гривня, сплачена до бюджету - це реальна допомога ЗСУ, - нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.       

15.06.2022

Як визначається поняття «оприбуткування готівки» згідно з нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні?

 Оприбуткування готівки – проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

     Відповідно до п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) (або розрахункових книжок (далі – РК)), визначений п. 11 розд. II Положення № 148.

     Підпунктом 18 п. 3 розд. I Положення № 148 визначено, що оприбуткування готівки – це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

     Згідно з абзацом другим п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

     Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (Книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії)). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі (абзац третій п. 11 розд. ІІ Положення № 148).

     Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО (далі – ПРРО) без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами ПРРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера (абзац четвертий п. 11 розд. ІІ Положення № 148).
     Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО (абзац п’ятий п. 11 розд. ІІ Положення № 148).

     Оприбуткування та облік фізичними особами – підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат/у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному ПКУ (абзац шостий п. 11 розд. ІІ Положення № 148).

     Пунктом 12 розд. ІІ Положення № 148 визначено, що установа/підприємство на підставі Положення № 148 зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України.
     Згідно з п. 13 розд. ІІ Положення № 148 підприємства та фізичні особи – підприємці, яким Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО з використанням відповідних КОРО і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів), оприбутковують готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у КОРО або РК.

     Суми готівки, що оприбутковуються, повинні відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

У які строки контролюючий орган здійснює реєстрацію ФОП, як платника ЄП?

     У разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

     У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.
     Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
     Згідно з п. 299.2 ст. 299 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

     У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).

     У випадках, передбачених п.п. 298.1.2 п. 298.1 та п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до п.п. 298.1.2 п. 298.1 та п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).

     Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

     Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
     Відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.
     Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1 – 4 п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

     У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Вклад волинських спрощенців до бюджетів громад зріс на 15 відсотків

Волинські спрощенці- юридичні та фізичні особи, впродовж січня-травня 2022 року сплатили до місцевих бюджетів понад 351 мільйон гривень єдиного податку.

Це на 15 відсотків більше, ніж у січні-травні минулого року.  

Ріст показників сплати єдиного податку в області фіксують серед підприємців-фізичних осіб, сільськогосподарських товаровиробників та спрощенців - юридичних осіб.

Таким чином, господарюючі суб’єкти Волині, які працюють в умовах спрощеної системи оподаткування, вкотре продемонстрували відповідальність і виваженість у питанні виконання податкових зобов’язань, - констатують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Із загальної суми надходжень єдиного податку на Волині підприємці-фізичні особи сплатили 290 мільйонів гривень, юридичні особи - 40,7 мільйона гривень, сільськогосподарські товаровиробники - 21,3 мільйона гривень єдиного податку.  

У податковій службі нагадують, що єдиний податок зараховується до місцевого бюджету. Тобто, використовується органами місцевого самоврядування для забезпечення функціонування об’єктів критично важливої інфраструктури. А це означає, що кожен платник долучаються до спроможності громад самостійно фінансувати видатки для вирішення соціально-економічних питань розвитку, - наголошують у податковій службі краю.

Тож, ДПС просить усіх платників, котрі провадять діяльність, своєчасно перераховувати передбачені законом податки до бюджетів усіх рівнів.  

Нагадаємо, що представникам підприємництва податкова служба пропонує  зручний та сучасний дистанційний формат спілкування та звітування через Електронний кабінет.

Щодо фізичних осіб, які раніше здійснювали підприємницьку діяльність без сплати податків, то саме зараз можна скористатися правом на податкову амністію, - нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

З 1 вересня 2021 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках  податкової амністії детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області.

Поінформувати про корупційні прояви чи ризики під час взаємодії з контролюючими органами  має право кожен громадянин України. іноземець чи особа без громадянства.

Зокрема, про порушення Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700 «Про запобігання корупції» посадовцями Головного управління ДПС у Волинській області можна повідомити у будь-який зручний спосіб, а саме :

- з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: 43010, м. Луцьк, вул. Київський майдан, 4;

- засобами телефонного зв’язку через працівників сектору з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Волинській області, на номери (0332)777-171 чи 777-127.

Нагадаємо, що відповідно до статті 53 Закону №1700 викривачам гарантується державний захист.

Усім, хто цікавиться правовим статусом викривачів, Головне управління ДПС у Волинській області пропонує ознайомитися з тематичною Пам’яткою щодо правового статусу, прав та гарантій захисту викривача, яка розроблена ДПС України.

Поінформувати про корупційні прояви чи ризики під час взаємодії з контролюючими органами  має право кожен громадянин України. іноземець чи особа без громадянства.

Зокрема, про порушення Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700 «Про запобігання корупції» посадовцями Головного управління ДПС у Волинській області можна повідомити у будь-який зручний спосіб, а саме :

- з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: 43010, м. Луцьк, вул. Київський майдан, 4;

- засобами телефонного зв’язку через працівників сектору з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Волинській області, на номери (0332)777-171 чи 777-127.

Нагадаємо, що відповідно до статті 53 Закону №1700 викривачам гарантується державний захист.

Усім, хто цікавиться правовим статусом викривачів, Головне управління ДПС у Волинській області пропонує ознайомитися з тематичною Пам’яткою щодо правового статусу, прав та гарантій захисту викривача, яка розроблена ДПС України.

14.06.2022

Громадяни, які мають можливість, зобов’язані подати річну податкову декларацію до 20 липня 2022 року

До 20 липня 2022 року громадяни, котрі зобов’язані звітуватися про минулорічні доходи, повинні подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Таку вимогу до декларантів містить Закон України від 26 травня 2022 року № 2260 - IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260), який вступив у дію 27.05.2022 року.

Раніше, з огляду на період воєнного стану, Закон України № 2142–IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» відтермінував подання декларації до моменту скасування чи припинення воєнного стану.

 Із вступом у дію Закону № 2260 платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року, звільняються від відповідальності  у період з 24 лютого 2022 року.

Враховуючи обставини, в яких країна протидіє військовій агресії, у Головному управлінні ДПС у Волинській області рекомендують волинянам, котрі отримували минулого року доходи, з яких не сплатили податки,  подати річну податкову декларацію до 20 липня 2022 року в зручний для себе час через Електронний кабінет, або ж звернутися до Центру обслуговування платників за місцем податкової адреси.

Закон № 2260  передбачає, що сплатити визначені податки і збори за підсумками декларування  потрібно не пізніше 31 липня 2022 року,

Довідково: за останніми даними волиняни подали 3,5 тисячі декларацій про майновий стан і доходи за 2021 рік. Сума задекларованого волинянами доходу за минулий рік  перевищує 1 мільярд гривень.

Чи повинен декларант відкривати у банку поточний рахунок із спеціальним режимом використання для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування, якщо кошти, які він бажає задекларувати, вже розміщені на поточних рахунках у банку?

     Вимоги Податкового кодексу України щодо відкриття декларантом поточних рахунків із спеціальним режимом використання в банках України для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування поширюються виключно на кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, а отже не застосовуються до коштів, які вже розміщені декларантом на поточних рахунка у банку.

     Відповідно до п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
     Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

     Таким чином, положення п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ поширюються виключно на кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, а отже не застосовуються до коштів, які вже розміщені декларантом на поточних рахунка у банку.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (Категорія134).

Підприємці-спрощенці можуть здійснювати види діяльності, які не заборонені чинним законодавством
   

  Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку можуть здійснювати всі види діяльності, які не заборонені чинним законодавством та дають право застосовувати спрощену систему оподаткування відповідно до вимог норм ПКУ.
     При цьому у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад не прийняла рішення щодо відповідної ставки єдиного податку для окремого виду діяльності, то використовується ставка, яка діяла до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування єдиного податку, для здійснення фізичними особами – підприємцями своєї діяльності.

     Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
     Відповідно до п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належить встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ.
     До місцевих податків належить єдиний податок (п.п. 10.1.2 п. 10.1 ст. 10 ПКУ).
     Місцеві ради обов’язково установлюють, зокрема, єдиний податок (п.п. 10.2 прим. 1 п. 10.2 ст. 10 ПКУ).
     Згідно з п. 12.3 ст. 12 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
     Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені у главі 1 розд. ХІV ПКУ.
     Обмеження та заборони щодо видів діяльності для платників єдиного податку встановлені п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
     Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
     1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;
     2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
     Водночас, згідно з п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ у разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.
     

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи може ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, бути платником ЄП першої групи?

     Фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.  

   Згідно з п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
     Згідно з п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209 зі змінами та доповненнями, торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.
     Отже, фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

10.06.2022

Який документ повинна надати контролюючому органу ФО – резидент, яка отримала іноземні доходи, якщо податки сплачувались за межами України?

     Повинна надати довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок.
     Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

     Відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім:

     а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.);

     б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;

     в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;

     г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.
     У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку на доходи фізичних осіб може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
     Згідно з п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

     Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

     Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

     Враховуючи викладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

19.05.2022

Чи застосовуються штрафні санкції та пеня за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності у період запровадженням воєнного стану в Україні?

У період запровадженням воєнного стану в Україні не передбачено звільнення від застосування штрафних санкцій та пені за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на всій території України запроваджено воєнний стан.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються, у тому числі положення п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ.

Водночас, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).

Згідно з частиною другою ст. 3 Закону № 2473 питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно Законом № 2473. Частиною третьою ст. 3 Закону № 2473 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього закону, застосовують положення Закону № 2473.

Так, частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473 передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до частини четвертої ст. 14 Закону № 2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 112.05).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Як у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснюються розрахункові операції в режимі офлайн під час воєнного стану?

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили:
проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків, встановлених абзацами третім і четвертим ст. 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон).          

Відповідно до абзацу третього ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця (абзац четвертий ст. 5 Закону № 265).

Абзацом сьомим ст. 5 Закону № 265 визначено, що використання ПРРО у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.

Водночас, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Закону № 265, зокрема, розд. ІІ «Прикінцеві положення» доповнений новим п. 13.

Так, згідно з п. 13 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили:      проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків, встановлених абзацами третім і четвертим ст. 5 Закону № 265.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.20).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Щодо яких активів не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Головне управління ДПС у Волинській області інформує, що згідно з п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять:

1) активи (крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (тобто, станом на 31 серпня 2022 року). У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України (далі – НБУ)/облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ на дату подання декларантом Декларації;

2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).

Відповідно до ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

- для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;

-для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;

-для ведення садівництва – не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га;

-для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;

-для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га;

3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду Декларування.

Щодо активів фізичної особи, визначених п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

18.05.2022

Волинські спрощенці перерахували до бюджету 273 мільйони гривень єдиного податку

Господарюючі суб’єкти Волині, які працюють в умовах спрощеної системи оподаткування, у січні-квітні 2022 року сплатили до місцевих бюджетів 273 мільйони гривень єдиного податку.

Це на 17,5 відсотка більше, ніж у січні-квітні минулого року.  

Позитивна динаміка надходжень єдиного податку свідчить, що волинські СГД-спрощенці відповідальні у виконанні податкових зобов’язань. Зокрема, за підсумками чотирьох місяців поточного року ріст показників сплати єдиного податку має місце серед підприємців-фізичних осіб, сільськогосподарських товаровиробників та спрощенців - юридичних осіб.

У податковій службі нагадують, що єдиний податок зараховується до місцевого бюджету. Тобто, використовується органами місцевого самоврядування  для забезпечення функціонування об’єктів критично важливої інфраструктури. А це означає, що кожен платник долучаються до спроможності громад самостійно фінансувати видатки для вирішення соціально-економічних питань розвитку, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області. Успішна протидія військовій агресії ворога вимагає бездоганної податкової дисципліни. Тож,  ДПС  просить усіх платників, котрі провадять діяльність, своєчасно перераховувати передбачені законом податки до бюджетів усіх рівнів.  

Нагадаємо, що представникам підприємництва податкова служба пропонує  зручний та сучасний дистанційний формат спілкування та звітування через Електронний кабінет.

Щодо фізичних осіб, які раніше здійснювали підприємницьку діяльність без сплати податків, то саме зараз можна скористатися правом на податкову амністію, - нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

З 1 вересня 2021 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках  податкової амністії детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області.

На які рахунки бюджетної класифікації буде зараховуватись сплата ЄП за ставкою 2 відсотки?

Відповідно до положень ст. 10 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями єдиний податок належить до місцевих податків. Враховуючи зазначене, сплата податкових зобов’язань з єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. доходу здійснюватиметься на відповідні рахунки місцевих бюджетів.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 108.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи сплачують ЄВ за себе ФОП – платники ЄП у період воєнного стану в Україні?

Тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе, - звертають увагу в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема, є:

фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 107.00).

Чи можуть платники податків авторизуватися та підписати електронні документи за допомогою Дія.Підпис в Електронному кабінеті?

Платники податків – користувачі Електронного кабінету можуть авторизуватися та підписати електронні документи за допомогою Дія.Підпис.

Дія.Підпис – кваліфікований цифровий підпис, який дозволяє авторизуватися, отримати доступ до послуг податкової онлайн та підписати електронні документи.

Отримати послугу Дія.Підпис можна безоплатно через застосунок Дія.

Також для підпису доступні «хмарні» КЕП SmartID, Cloud Key, Deposit sign.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 129.03).

 Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

17.05.2022

Яким чином оподатковується дохід, отриманий ФО-спадкоємцем від продажу майнового паю ЮО (ТОВ), створеній внаслідок реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства?

Майновий пай члена підприємства документально підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства (майновим сертифікатом), яке видається сільською, селищною або міською радою.

Відповідно до Рекомендацій щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 09.04.2001 № 97, кожен із співвласників має право продати свою частку майна, яка знаходиться у спільній частковій власності, згідно з договором купівлі-продажу майнового паю, засвідченого Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом).

Разом з тим, Податковим кодексом України встановлено, що корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, зміст прав особи, який засвідчує майновий сертифікат, є тотожнім змісту корпоративних прав.

Фізична особа, яка протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) юридичній особі (ТОВ) та отримує інвестиційний прибуток, повинна подати річну декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та сплатити податок на доходи фізичних осіб.

При цьому юридична особа виступає як податковий агент у частині відображення виплаченого доходу у Розрахунку.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Для кого визначається мінімальне податкове зобов’язання у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування?

У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Для фізичних осіб, які оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.  Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Відповідно до п.п. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ платниками у частині МПЗ зобов’язання є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.

Платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Слід зазначити, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ.

Отже, для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями, Земельного кодексу України від 25 жовтня
2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» із змінами та доповненнями оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором дохід у вигляді вартості успадкованого майна, який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО?

Не підлягає оподаткуванню військовим збором дохід у вигляді вартості успадкованого майна, який оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.  Пунктом 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Згідно з п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до зазначеного переліку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. ІV ПКУ.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 ПКУ.

Так, за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини, які перелічені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ.
Разом з тим, відповідно до абзацу першого п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

Враховуючи викладене, дохід у вигляді вартості успадкованого майна, який оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, звільняється від оподаткування військовим збором.

Водночас, об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ (кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг), подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно із правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 126.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

16.05.2022

Чи має можливість платник, який обрав ЄП за ставкою 2 відс. доходу, обрати іншу ставку ЄП протягом року?

Так, платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. доходу не обмежені в праві змінити ставку єдиного податку третьої групи на 3 або 5 відс. доходу шляхом подання до контролюючого органу заяви про зміну ставки.

При цьому у заяві про зміну ставки суб’єкти господарювання:

- не заповнюють розділ 5.1 «Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування»;
- зазначають у розділі 5.2 «Зміна ставки та групи» у полі «зі ставки» діючу ставку у розмірі 2 відс., а у полі «на ставку» – обрану ставка у розмірі 3 або 5 відс. доходу.
Такі платники єдиного податку мають право змінити ставку 2 відс. доходу на ставку єдиного податку, яку застосовували до обрання спрощеної системи з особливостями оподаткування.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/582709.html.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 108.01.03).

На Волині до місцевих бюджетів сплачено 40 мільйонів гривень податку на нерухомість

Власники вартісної нерухомості на Волині у січні-квітні 2022 року сплатили до місцевих бюджетів 39,6 мільйона гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Сума отриманого громадами області податку на нерухомість незначно менша минулорічних надходжень. Цей момент пов'язаний із запровадження в Україні воєнного стану та, відповідно, законодавчими змінами, що дозволяють певним групам платників не сплачувати майнові податки до бюджету.  

Оскільки Волинь належить до регіонів, у яких не ведуться активні бойові дії, в Головному управлінні ДПС у Волинській області рекомендують усім платникам своєчасно виконувати податкові зобов’язання, а громадян-власників нерухомого майна податківці просять  перерахувати до місцевого бюджету заборговані за минулі роки суми податку на нерухомість. 

Звертаємо увагу, що платники податків мають можливість самостійно провести звірку щодо розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет. Щоб стати користувачем електронних сервісів ДПС треба отримати електронний цифровий підпис, зареєструватися на вебпорталі ДПС і в будь-який зручний час переглядати інформацію щодо нарахування та сплати податків з персонального комп’ютера чи гаджета.

Інформацію щодо нарахованих податкових зобов’язань також можна отримати у Центрах обслуговування платників, що діють при державних податкових інспекціях області.

Якщо ж ваше нерухоме майно, придбане у минулі податкові періоди за доходи, з яких не сплачено податків, то громадяни можуть скористатися правом на одноразове добровільне декларування.

           Особи, які задекларують такі активи, за умови перерахування одноразового збору, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому.  

            Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

Які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Головне управління ДПС у Волинській області нагадує, що відповідно до п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставок у таких розмірах:

Ставка 5 відс.:

- щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні з дотриманням вимог п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та щодо права грошової вимоги до резидентів України, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;

- щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої п.п. 8.1 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставки Збору на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) кошти декларанта в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

При цьому підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування визначені такі активи:

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

- не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

- не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

-транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

-інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Ставка 9 відс.:

-щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;

-щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставки збору кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання Декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Ставка 2,5 відс.:

-щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.00).

13.05.2022

Чи проводять податкові органи у період воєнного стану фактичні перевірки щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та які підстави проведення таких перевірок?

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.

Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:
-отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;

-отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Законом України від 01 квітня 2022 року № 2173-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 27.

Так, п. 27 підрозд. 10 розд. «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України від 21 червня 2012 року № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення» із змінами та доповненнями з урахуванням особливостей, встановлених п. 27 підрозд. 10 розд. «Перехідні положення» ПКУ.

Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.

Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:
-отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;

-отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб’єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.

У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

У разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 130.05).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи оподатковується ПДФО відшкодована ФО, які надають послуги з перевезення, сума вартості пального, витраченого при наданні послуг з перевезення для забезпечення потреб ЗСУ та підрозділів територіальної оборони?     

Не оподатковується податком на доходи фізичних осіб відшкодована фізичним особам, які надають послуги з перевезення, сума вартості пального, витраченого при наданні послуг з перевезення для забезпечення потреб Збройних Сил України та підрозділів територіальної оборони.     

Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), зокрема, підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 69.

Згідно з п.п. 69.7 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ сума відшкодування вартості пального, витраченого при наданні послуг з перевезення для забезпечення потреб Збройних Сил України та підрозділів територіальної оборони, не включається до складу оподатковуваного доходу фізичних осіб, які надають такі послуги.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.02).

Яким суб’єктам господарювання в період дії воєнного стану на території України надається звільнення від сплати ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України у митному режимі імпорту?

Звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту надається платникам єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та суб’єктам господарювання – платникам єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відс. доходу.

Відповідно до п.п. 69.23 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI з змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, з 01 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ.

Зокрема, згідно з п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 3 відс. доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ.

Крім того, згідно з п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ, зокрема, при ввезенні товарів на митну територію України.

Звільнення від оподаткування, встановлене п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ та п.п. 69.23 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 101.12).

10.05.2022

Місцеві бюджети Волині отримали понад 2,1 мільярда гривень податків

За підсумками січня-квітня 2022 року до місцевих бюджетів Волині надійшло 2 мільярди 138 мільйонів гривень податкових платежів, які адмініструє Головне управління ДПС у Волинській області. 

Наразі сума сплачених волинянами податків до бюджетів громад на 18,6 відсотка перевищує аналогічні показники торік.

В умовах воєнного стану місцеві бюджети отримали на 335 мільйонів гривень більше податкових платежів. За таким бюджетним позитивом – сумління волинського бізнесу та громадян, котрі не ігнорують вимоги закону та чесно сплачують податки.

Оборона держави, безпека кожного з нас і спроможність країни фінансово дбати про забезпечення потреб армії та соціально незахищених громадян залежить від кожного платника податків. Тож, у Головному управлінні ДПС у Волинській області висловлюють щиру подяку представникам підприємництва і громадянам, які своєчасно виконують свої зобов’язання перед бюджетом.

Оскільки органи місцевого самоврядування виконують низку завдань із забезпечення діяльності інфраструктури, у Головному управлінні ДПС у Волинській області нагадують громадянам та господарюючим суб’єктам про обов’язок сплачувати майнові податки.

Окрім поточних платежів, що є обов’язковими для сплати на територіях, де не ведуться бойові дії, власникам землі та об’єктів нерухомості Волині варто погасити заборговані майнові податки, а підприємцям – заборговані суми єдиного податку.

Сьогодні фінансово підтримати країну можуть громадяни, котрі в минулі податкові періоди придбали нерухомість, землю чи інші активи за кошти, з яких не сплачено податки, їм запропоновано скористатися правом на податкову амністію.

Зокрема, до 1 вересня 2022 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії, детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої лінії» (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

Нагадаємо, що для громадян, які не мають можливості своєчасно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи граничний термін подання звітності відтерміновується до строку, встановленого Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Яким чином нараховується ЄВ у разі виплати мобілізованим працівникам середнього заробітку у розмірі меншому мінімальної заробітної плати?

Якщо розмір середнього заробітку, нарахованого мобілізованому працівнику, дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати, єдиний внесок нараховується на фактично нараховану суму.

Однак, якщо розмір нарахованого середнього заробітку менший розміру мінімальної заробітної плати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску (22 відсотка).

Частиною третьою ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108).

Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, основну та додаткову заробітну плату.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки).

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, що включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, у разі якщо база нарахування ЄВ не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума ЄВ розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22 відсотка.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 201.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

09.05.2022

На Волині до держбюджету сплачено понад 1,7 мільярда гривень податків

Упродовж січня-квітня 2022 року господарюючі суб’єкти Волині перерахували до держбюджету 1 мільярд 725 мільйонів гривень податкових платежів, які адмініструє Головне управління ДПС у Волинській області.

Сума сплачених в області податків у звітному періоді на 92 мільйони гривень перевищує минулорічні показники за аналогічний період.

Таким чином, наразі ріст показників сплати податків до держбюджету в області складає плюс 5,6 відсотка до фактичних надходжень у січні-квітні торік.

У Головному управлінні ДПС у Волинській області відзначають високий рівень соціальної відповідальності волинського бізнесу, представники якого в умовах воєнного стану виконують свої податкові зобов’язання своєчасно та у повному обсязі.

Фінансовий фундамент ефективної протидії ворогу в умовах військової агресії рф – податкові надходження, що використовуються державою для фінансування оборонних заходів і національного війська.  Тому внесок кожного платника податків у перемогу над загарбниками важливий, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Нагадаємо, що про стан розрахунків з бюджетом, реєстраційні та облікові дані, результати обробки податківцями звітів та строки подання звітності і сплати податків можна дізнатися через Електронний кабінет та сервіс «InfoTAX».

Сектор інформаційної взаємодії

ГУ ДПС у Волинській області

Який порядок видачі довідки про сплачений податок нерезидентом в Україні?
 

Довідка видається органом ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України.   

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку органу ДПС за підписом керівника органу ДПС протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи.

Згідно з п.1 Порядку видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 №1264, зареєстрованим в Мін`юсті України 24.12.2012 за № 2155/22467 (далі - Порядок), зазначений Порядок визначає процедуру видачі довідки за затвердженою формою особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (далі – довідка).

Довідка видається органом ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п.2 Порядку).

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку органу ДПС за підписом керівника органу ДПС протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п.3 Порядку).

Письмове звернення нерезидента про надання довідки надсилається до відповідного податкового органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження (п.4 Порядку).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.05).

06.05.2022

За який звітний період, в який термін та в якому вигляді (електронному чи на паперових носіях) ФО, щодо яких до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають останню податкову декларацію платника ЄП – ФОП та Додаток 1 до неї?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.

У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».

Остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

При цьому фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абзац перший п. 295.8 ст. 295 ПКУ).

У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).

Слід зазначити, що з 01.04.2021 податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація), у складі якої передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до органу ДПС за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Більше: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 107.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Документ, який підтверджує  прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації, поданої через Електронний кабінет – друга квитанція

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), - звертають увагу в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

При цьому, датою та часом прийняття Декларації контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).
Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Абзацом першим п. 42.6 ст. 42 ПКУ визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку № 557, зокрема, визначено, що створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).

Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція (абзац перший п. 9 розд. ІІ Порядку № 557).

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 134.05).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Яким чином можна виправити помилково проведену через РРО операцію «службове внесення», у т.ч. якщо СГ не виправив таку помилку протягом робочого дня?

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що помилково проведену через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) операцію «службове внесення» можна виправити до закінчення робочого дня шляхом реєстрації від’ємної суми розрахунку або за допомогою операції «службова видача».

При цьому чинним законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день.

Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій, зокрема:

операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Пунктами 7 та 8 розд. III Порядку визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Оборонний внесок волинян – 144 мільйони гривень військового збору до держбюджету

Завдяки легальним доходам волинян у січні-квітні 2022 року до держбюджету надійшло 144 мільйони гривень військового збору.

Сума сплаченого військового збору в області на 12,2 відсотка перевищує аналогічні показники минулого року.

Офіційне працевлаштування та інші легальні доходи – основне джерело находжень військового збору та ПДФО до бюджету. Тому позитивна динаміка сплати військового збору в області – переконливий аргумент на користь збереження робочих місць волинськими працедавцями  і свідчення їх високої податкової дисципліни, - констатують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.  

Успішна протидія військовій агресії неможлива без належного фінансового забезпечення. Тому якісне адміністрування податків і зборів задля бюджетної стабільності та фінансування оборонних заходів – пріоритет роботи органів ДПС, - наголошують у податковій службі.

Долучитися до фінансування національного війська можуть і повинні громадяни, котрі торік отримали доходи, але не сплатили з них податки.

Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік можна подати впродовж шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Така норма передбачена Законом України № 2142–IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Разом з тим, у податковій службі рекомендують волинянам, котрі мають таку можливість, відзвітуватися про отримані торік доходи через Електронний кабінет вже зараз.

Задекларувавши доходи і сплативши ПДФО та військовий збір, громадяни підтримають обороноздатність країни у надскладний час війни з рф.

Нинішнього року держава запропонувала громадянам задекларувати не лише минулорічні доходи, а й на компромісних умовах  відзвітуватися про активи, що придбані у минулі податкові періоди за доходи без належного оподаткування.

 Особи, які задекларують активи, придбані за доходи без сплати податків, за умови перерахування одноразового збору, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому. Тому податкова служба рекомендує скористатися можливістю розпочати історію сумлінного платника податків. 

Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

05.05.2022

В який термін подається заява про відмову від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ?

Заява про відмову від реєстрації платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. повинна бути подана до першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.
Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308.
Відповідно до п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.

Таким чином, заява про відмову повинна бути подана до першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. Так, наприклад, у разі прийняття рішення про відмову від реєстрації платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. з 01.06.2022, заява про відмову повинна бути подана до контролюючого органу не пізніше 31.05.2022.

Довідково: відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Волинські податківці та фахівці Держпродспоживслужби обговорили  спільні заходи задля контролю у сфері ціноутворення

Зустріч фахівців підрозділу податкового аудиту ГУ ДПС в області та ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області, на якій обговорили конкретні кроки для ефективного виконання вимог Закону України від 01.04.2022 №2173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного стану, надзвичайного стану», відбулася 3 травня 2022 року.

Оскільки з 16 квітня 2022 року органам ДПС надано додаткові повноваження на здійснення контролю у сфері ціноутворення, то при проведенні фактичних перевірок податківці контролюють дотримання платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, дотримання граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) на деякі види товарів.

У Головному управлінні ДПС у Волинській області звертають увагу, що підставами для проведення перевірок у сфері ціноутворення є скарги громадян або ж отримана від органів державної влади та місцевого самоврядування інформація про можливі порушення у сфері ціноутворення.

Першочергово, аналізуючи діяльність платників податків, фахівці ДПС звертають увагу на  діяльність тих платників, які здійснюють торгівлю продовольчими товарами, що мають істотну соціальну значущість, лікарськими засобами та пальним.  

Обмін інформацією між органами ДПС та Держпродспоживслужби, про що домовилися учасники зустрічі,  сприятиме якісній контрольно-перевірочній роботі, що унеможливить необґрунтоване підняття цін.

Нагадаємо, що загалом в умовах дії воєнного стану Державна податкова служба забезпечує контроль за діяльністю суб’єктів господарювання сфери торгівлі, ресторанного господарства та послуг шляхом проведення фактичних перевірок.

Насамперед, перевірки закладів торгівлі та громадського харчування проводяться за скаргами громадян, у яких повідомляється про відмову суб’єкта господарювання у можливості проведення розрахунків за придбані товари (послуги) платіжною карткою, незастосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за продаж підакцизної продукції; продажу алкогольних напоїв, у разі заборони такого продажу місцевою владою, під час дії воєнного стану.

У разі, якщо при проведенні фактичних перевірок посадові особи органів ДПС вчиняють неправомірні дії, або наявна інформація щодо вчинення податківцями корупційних чи інших, пов’язаних з корупцією правопорушень, просимо повідомляти про такі факти за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому відповідачі напрямок «5», або на електронну скриньку idd@tax.gov.ua.

Чи зобов’язаний СГ застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) у безготівковій формі, в тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку?

Суб’єкт господарювання при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) у безготівковій формі (у тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), зобов’язаний застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та або програмні РРО з обов’язковою видачею у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначено форму оплати – безготівкова.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ст. 15 Закону № 481).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій – далі – КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

Пунктом 1.4 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, із змінами та доповненнями визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зокрема, в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (ст. 3 Закону № 265).

Відповідно до п. 1 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Тобто, суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами), може здійснювати продаж таких товарів у безготівковій формі (у тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), за умови застосування РРО та або ПРРО в установленому Законом № 265 порядку, під час видачі споживачу алкогольної продукції та обов’язкової видачі у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначає форму оплати – безготівкова.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

З доходів легальних працівників м. Володимира до держбюджету спрямовано 14,3  мільйона гривень військового збору

            За підсумками січня-квітня 2022 року з офіційних доходів працівників м. Володимира до держбюджету сплачено 14,3 мільйона гривень військового збору.

Сума перерахованого для потреб армії військового збору з доходів мешканців м. Володимира вдвічі перевищує минулорічні показники за аналогічний період.  

          Саме військовий збір, що сплачується з легальних доходів громадян, належить до вагомого джерела бюджетних надходжень для фінансування армії. Ріст надходжень військового збору переконує у відповідальній позиції працедавців м. Володимира.  

Долучитися до фінансування національного війська можуть і повинні громадяни, котрі торік отримали доходи, але не сплатили з них податки.

Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік можна подати впродовж шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Така норма передбачена Законом України № 2142–IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Разом з тим, у податковій службі рекомендують волинянам, котрі мають таку можливість, відзвітуватися про отримані торік доходи через Електронний кабінет вже зараз.

Задекларувавши доходи і сплативши ПДФО та військовий збір, громадяни підтримають обороноздатність країни у надскладний час війни з рф.

Нинішнього року держава запропонувала громадянам задекларувати не лише минулорічні доходи, а й на компромісних умовах відзвітуватися про активи, що придбані у минулі податкові періоди за доходи без належного оподаткування.

 Особи, які задекларують активи, придбані за доходи без сплати податків, за умови перерахування одноразового збору, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому. Тому податкова служба рекомендує скористатися можливістю розпочати історію сумлінного платника податків. 

Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

04.05.2022

Чи зобов’язані СГ щоденно створювати (друкувати) на РРО та/або ПРРО фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання?

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

Розрахунок податкових зобов’язань з плати за землю включає елемент бази оподаткування - нормативну грошову оцінку земельної ділянки

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що Податковий Кодекс передбачає, що платники плати за землю при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подають Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку (далі: НГО). Необхідність у поданні нового Витягу виникає у Платника у разі затвердження у визначеному законом порядку нової НГО (п. 286.2 ст. 286 Кодексу).

З метою уникнення неправомірного застосування Платниками положень п. 286.2 ст. 286 Кодексу після затвердження постановою КМУ від 03.11.2021 року №1147 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, ДІ1С вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Рішення рад щодо технічної документації з НГО набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п.271.2 ст.271 Кодексу.

Пунктом 4 постанови №1147 визначено, що технічна документація з НГО та  із загальнонаціональної (всеукраїнської) НГО земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) залишається чинною до початку застосування Рішення відповідного органу місцевого самоврядування про нову технічну документацію з НГО, затверджену та оприлюднену з урахуванням вимог п. 271.2 ст. 271 Кодексу до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови.

Тому, платникам, які при декларуванні плати за землю на 2022 рік використали Витяги з технічної документації про НГО, які не відповідають оприлюдненим Рішенням про затвердження технічної документації з НГО, необхідно уточнити суми податкових зобов’язань з плати за землю відповідно до чинного законодавства (ст. 50 Кодексу).

Довідково: лист ДПС України від 02.05.2022 №3722/7/99-00-04-01-02-07.

Волинські страхувальники спрямували на соціальні потреби 2,1 мільярда гривень єдиного внеску

Упродовж січня-квітня 2022 року волинські працедавці перерахували на соціальні потреби 2 мільярди 110 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.  

Сплачена сума єдиного внеску в області на 357 мільйонів гривень перевищує аналогічні показники торік.

Ріст показників сплати єдиного внеску на 20 відсотків до минулорічних показників  свідчить про відповідальність волинського бізнесу, який в умовах воєнного стану дотримується належних стандартів оплати праці та дбає про інтереси держави, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

У податковій службі Волині висловлюють щиру подяку представникам бізнесу, які виконують вимоги закону, дбають про своїх найманих осіб і фінансово підтримують спроможність держави фінансувати соціальні видатки.

Водночас у податковій службі звертають увагу: якщо фінансовий стан підприємства дозволяє належну оплата праці найманих осіб, то кожен працедавець зобов’язаний дотримуватися вимог закону.

Нагадаємо, що з 1 березня поточного року до припинення воєнного стану та ще 12 місяців потому фізичні особи-підприємці, особи, котрі здійснюють незалежну професійну діяльність і члени фермерських господарств мають право не сплачувати єдиний внесок за себе.

Фізичним особам - підприємцям 2-3 груп спрощеної системи оподаткування також дозволяється не сплачувати єдиний внесок за мобілізованих осіб. Суми єдиного внеску за мобілізованих осіб до соціальних фондів буде сплачено з державного бюджету.

Довідково:  саме  страховий стаж, тобто нараховані і сплачені до бюджету податковим агентом-роботодавцем суми єдиного внеску, безпосередньо впливає на суму соціальної допомоги від держави у разі настання страхового випадку та пенсійних виплат.

Фізичні особи, у тому числі самозайняті особи можуть скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації

У разі якщо самозайнята особа має у власності кошти, отримані нею від здійснення господарської діяльності, але такі кошти не були задекларовані у податковій декларації, а також не були сплачені податки, встановлені податковим законодавством, то така особа має право задекларувати вказані кошти шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Під час проведення документальної перевірки зазначені кошти будуть вважатися такими з яких сплачений податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.
Таким чином, скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації можуть фізичні особі, у тому числі самозайняті особи.

Крім того, відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

При цьому відповідно до п.п. 7.1 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

У разі якщо самозайнята особа має у власності кошти, отримані нею від здійснення господарської діяльності, але такі кошти не були задекларовані у податковій декларації, а також не були сплачені податки, встановлені податковим законодавством, то така особа має право задекларувати вказані кошти шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування за ставкою, визначеною п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з абзацом другим п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплата декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, у тому числі донарахування грошового зобов’язання, у випадках, передбачених цим підрозділом, звільняє такого декларанта від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (у межах складу і вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), що мали місце у будь – якому з податкових періодів до 01 січня 2021 року.

Враховуючи вищезазначене зауважуємо, що під час проведення документальної перевірки зазначені кошти будуть вважатися такими, з яких сплачений податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

03.05.2022

Яким чином та за якими реквізитами бюджетного рахунку сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Головне управління ДПС у Волинській області  інформує, що після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/«Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією та в Електронному кабінеті (приватна частина) в розд. «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступна інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування з можливим використанням однієї із наявних платіжних систем та/або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкривається мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Звітної нової» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.01).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Податковий внесок Волині до бюджетів – майже 4 мільярди гривень

Упродовж січня-квітня 2022 року на Волині до бюджетів усіх рівнів сплачено 3 мільярди 869 мільйонів гривень податків. Сума сплачених податків в області на 12,4 відсотка перевищує аналогічні показники минулого року.

Із загальної суми сплачених податків в області до загального фонду державного бюджету зібрано понад 1,7 мільярда гривень, а місцеві бюджети отримали понад 2,1 мільярда гривень податкових платежів.

 Загалом волинські платники податків перерахували до бюджетів  на 426 мільйонів гривень податкових платежів більше, ніж у січні-квітні торік.  Тобто, господарюючі суб’єкти Волині у надскладний час воєнного періоду докладають максимум зусиль для збереження підприємницьких проєктів, бізнес-ініціатив і робочих місць, - зазначають у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Чесна і своєчасна  сплата податків - це .реальний фінансовий внесок для організації ефективної протидії військовій агресії з боку рф. Тож у Головному управлінні ДПС у Волинській області висловлюють щиру вдячність представникам бізнесу, які дбають про захист держави та фінансування національного війська.

В умовах воєнного стану сплата податків – це вияв справжнього патріотизму, відданості та любові до своє країни. 

Перемога буде за нами!

Слава Україні!

Чи застосовується відповідальність до платників податків у зв’язку з неможливістю своєчасного виконання податкових обов’язків, передбачених ПКУ у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, платники податків звільняються від передбаченої Податковим кодексом України (далі – ПКУ) відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану не застосовуються у випадку виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються, у тому числі положення п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ.

Зокрема, п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено проведення камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за виключенням товарів (продукції), визначених підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.21 та 215.3.31 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, камеральних перевірок податкових декларацій платників єдиного податку четвертої групи та фактичних перевірок.

Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків (п.п. 69.3 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 132.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

02.05.2022

Які особливості оподаткування та подання звітності у період воєнного стану?

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ). 

У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених цим пунктом термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 до 18 години.

Платники податків мають право подавати до контролюючого органу податкову декларацію та інші документи в паперовій формі.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 129.00).

Платники податків Волині понад 97 відсотків звітів подають через Електронний кабінет

За останніми даними волинські господарюючі суб’єкти - юридичні та фізичні особи,  подали на опрацювання податкової служби 150,8 тисячі звітних документів. Із цієї кількості декларацій 146,6 тисячі подано засобами телекомунікаційного зв’язку.

Таким чином, наразі на Волині понад 97 відсотків звітів на опрацювання ДПС подаються дистанційно.

Кількість електронних декларацій, які надавалися на опрацювання ДПС через Електронний кабінет, упродовж останніх місяців стабільно зростала. Сьогодні дистанційний формат спілкування з ДПС має впевнену більшість серед платників податків Волині. Це надзвичайно важливо, оскільки дистанційна комунікація запобігає корупційним ризикам, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.  

            Враховуючи період воєнного стану платники податків мають право подавати декларації у паперовому вигляді відповідно до норм  Закону України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану». Однак, електронна взаємодія – більш зручна для тих, хто вмілий користувач електронних сервісів та має доступ до мережі Інтернет, - переконують у податковій службі Волині.

            Нагадаємо, що громадяни, котрі в минулі податкові періоди придбали нерухомість, землю чи інші активи за кошти, з яких не сплачено податки, саме зараз  можуть скористатися правом на податкову амністію.

Зокрема,  кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії, детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої лінії» (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

До речі, одноразова добровільна декларація подається лише  в електронному вигляді. Громадянам - декларантам для цього варто отримати електронний цифровий підпис та зареєструватися в Електронному кабінеті.

Звертаємо увагу, що з 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування доходів громадянами за 2021 рік. Річну податкову декларацію про доходи за минулий рік за  новою формою  зобов’язані заповнити і подати до 1 травня 2022 року громадяни, котрі отримали доходи, з яких торік  не сплачено податок на доходи фізичних осіб.

Для громадян, які не мають можливості своєчасно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи граничний термін подання звітності відтерміновується до строку, встановленого Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Які особливості подання громадянами податкової декларації про майновий стан і доходи в зв’язку із запровадженням воєнного стану?

Для громадян, які не мають можливості своєчасно до 01.05.2022 подати податкову декларацію про майновий стан і доходи граничний термін подання звітності відтерміновується до строку, встановленого Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Такі платники податків звільняються від передбаченої Податковим кодексом України відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на всій території України запроваджено воєнний стан.

Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2142) внесено зміни до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів слати податків та зборів, подання звітності, то платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.
З урахуванням зазначеного, та з метою забезпечення можливості платникам податків до 01.05.2022 виконати вимоги ПКУ задекларувати свої доходи, визначити та сплатити податкові зобов’язання, повідомляємо, що для громадян, які не мають можливості своєчасно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи граничний термін подання звітності відтерміновується до строку, встановленого Законом № 2142.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.00).

29.04.2022

Чи може ЮО, яка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, обрати третю групу спрощеної системи оподаткування?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що юридична особа, яка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, може обрати третю групу спрощеної системи оподаткування у разі дотримання вимог, встановлених главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України, за умови виключення її з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Відповідно до п.п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації – неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

-утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

-установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;

-установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

-внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Положення абзаців третього і четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.

Главою 1 розд. XIV ПКУ встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

До третьої групи платників єдиного податку належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ)

Види діяльності, які не дозволяють юридичним особам обрати спрощену систему оподаткування, наведено у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Крім того, при переході на спрощену систему оподаткування юридичній особі необхідно враховувати обмеження щодо сукупності часток засновників у статутному капіталі, встановлене п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 108.01.01).

Якщо не анулюється реєстрація платника ПДВ, то чи потрібно буде нараховувати «умовні» податкові зобов’язання з ПДВ по активах, що були придбані з ПДВ, а реалізовані у період застосування єдиного податку за ставкою 2%?

Після завершення застосування спрощеної системи оподаткування при відновленні правил нарахування та сплати ПДВ платник ПДВ у податковій звітності за перший звітний період відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу повинен нарахувати податкові зобов’язання на вартість товарів, послуг, необоротних активів використаних (поставлених, реалізованих) в не оподатковуваних операціях (реалізованих в період дії воєнного, надзвичайного стану), суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотка:

- за товарами/послугами – виходячи з вартості придбання таких товарів, послуг,

- по необоротних активах, які фактично використані (поставлені, реалізовані) в період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2% доходу - виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Такі операції повинні бути відображені у відповідних рядках рядка 4 «Нараховано податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються» податкової декларації з ПДВ.

Відповідно, платник зобов’язаний забезпечити складання не пізніше останнього дня першого звітного періоду після завершення дії воєнного, надзвичайного станів і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних  зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, необоротними активами.

Як відкривається спеціальний рахунок в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, - зазначають в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Декларант відкриває в банку спеціальний рахунок та вносить на нього готівкові кошти, банківські метали через операційну касу банку за заявою на переказ готівки, а у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» зазначає «добровільне декларування».

Після підтвердження джерел походження грошових коштів, банківських металів декларант має право:

-перерахувати грошові кошти, банківські метали на власний поточний рахунок фізичної особи, відкритий в банку України;

-або зняти грошові кошти, банківські метали та закрити спеціальний рахунок;

-або подати в банк заяву та використовувати надалі цей рахунок як звичайний поточний рахунок фізичної особи, відкритий для власних потреб.

Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету та заяву.

Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів у випадках, передбачених законодавством з питань фінансового моніторингу.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

28.04.2022

Чи потрібно при продажу основних засобів, які при їх ліквідації обліковувались у бухгалтерському обліку на рахунках «Товари» або «Виробничі запаси», застосовувати РРО?

У разі продажу за готівкові кошти матеріальних цінностей, що були вилучені з активів (списані з балансу) та обліковуються на відповідних рахунках як сировина і матеріали, паливо, запасні частини тощо і які не є продукцією власного виробництва, суб’єкти господарської діяльності зобов’язані здійснювати розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, або здійснювати такі розрахункові операції у безготівковій формі через установи банків.

Відповідно до преамбули Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно з п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Також Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, визначено, що основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Згідно із нормами чинного законодавства України матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, є товаром.

Відповідно до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 № 2, для цілей бухгалтерського обліку запаси включають, зокрема товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операція з надання/отримання платником податку поворотної/безповоротної фінансової допомоги?

У зв’язку з тим, що операція з надання/отримання платником поворотної/безповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, то на таку операцію ПДВ не нараховується.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п 14.1.191 п. 14.1 ст 14 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 101.00).

Податківці просять волинян погасити заборговані майнові податки

Своєчасно сплачені майнові податки - одна з передумов бюджетної стабільності громад. Оскільки органи місцевого самоврядування виконують низку завдань із забезпечення діяльності інфраструктури, у Головному управлінні ДПС у Волинській області нагадують громадянам та господарюючим суб’єктам про обов’язок сплачувати майнові податки.

Окрім поточних платежів, що є обов’язковими для сплати на територіях, де не ведуться бойові дії, власникам землі та об’єктів нерухомості Волині варто погасити заборговані майнові податки, а підприємцям – заборговані суми єдиного податку.

З переліком боржників бюджету - власників майна Волині можна ознайомитися за посиланням.

В умовах воєнного стану бюджетна стабільність громад залежить від сумління кожного платника податків, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

На важливості своєчасних розрахунків із бюджетом, зокрема погашенні податкових боргів,  особливо наголошується у наказі голови Волинської ОВА від 22 04.2022 року № 137 «Про забезпечення виконання доходів місцевих бюджетів».

Звертаємо увагу, що платники податків мають можливість самостійно провести звірку щодо розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет..  Щоб стати користувачем електронних сервісів ДПС треба отримати електронний цифровий підпис, зареєструватися на вебпорталі ДПС і в будь-який зручний час переглядати інформацію щодо нарахування та сплати податків з персонального комп’ютера чи гаджета.

Інформацію щодо нарахованих податкових зобов’язань також можна отримати у Центрах обслуговування платників,, що діють при державних податкових інспекціях області.

Водночас податківці рекомендують  скористатися правом на податкову амністію тим, хто придбав майно за доходи, з яких не сплачено ПДФО. Сплативши збір після подання одноразової добровільної декларації, такі особи звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за несплату податків у минулому.

Довідково: з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії,  детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої» лінії (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

27.04.2022

Іноземна компанія може отримати статус податкового резидента України за умови дотримання певних умов

Головне управління ДПС у Волинській області  звертає увагу, що з метою реалізації права іноземної компанії для отримання статусу/відмови від статусу податкового резидента України розроблено Порядок взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі - статусом податкового резидента України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.12.2021 №663 ((далі - Порядок № 663).

Дія Порядку № 663 поширюється на юридичних осіб, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.

Згідно з п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 розділу III Кодексу місцем ефективного управління вважається Україна, якщо дотримується одна або декілька з таких умов щодо іноземної компанії чи її видів діяльності:

а)проведення зборів виконавчого органу іноземної компанії регулярніше в Україні, ніж у будь-якій іншій країні;

б)прийняття управлінських рішень і здійснення іншої поточної (операційної) діяльності іноземної компанії її посадовими особами переважно здійснюється з України;

в)фактичне управління діяльністю іноземної компанії переважно здійснюється з України незалежно від наявності в осіб, які здійснюють таке управління, формальних (юридичних) повноважень для такого управління.

У разі якщо іноземна компанія може бути визнана такою, що має місце ефективного управління в іншій іноземній державі, місцем управління такої іноземної компанії визначається Україна, якщо в Україні виконується хоча б одна з таких умов: управління банківськими рахунками іноземної компанії; ведення бухгалтерського або управлінського обліку іноземної компанії; управління персоналом іноземної компанії.

Порядок взяття на облік іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України визначено розділом II Порядку № 663 та, зокрема, передбачає, що іноземна компанія до початку діяльності (здійснення ефективного управління) на території України зобов’язана стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта ефективного управління.

Взяття на Облік нерезидента (іноземної юридичної компанії, організації) здійснюється відповідно п. 64.5 ст. 64 глави 6 розділу II Кодексу та розділу V Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462).

Іноземна компанія, яка перебуває на обліку в контролюючому органі та внесена до реєстру платників податків — нерезидентів, для взяття на облік як платника Податку на прибуток із статусом податкового резидента України подає до контролюючого органу заяву іноземної компанії про взяття на облік/зняття з обліку як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України за формою № 1-ІК (далі - Заява за формою № 1-ІК, додаток до Порядку № 663) з ознакою «Отримання статусу податкового резидента України», у якій зазначається інформація про об’єкт (об’єкти) ефективного управління в Україні такої іноземної компанії.

Довідково: Лист ДПСУ ВІД 22.02.2022 №3240/7/99-00-21-02-01-07.

Які СГ зобов’язані забезпечити можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів?

 
Забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів зобов’язані лише ті суб’єкти господарювання, які при продажу товарів (наданні послуг) використовують реєстратори розрахункових операцій, - наголошують в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

При цьому, від обов’язкового приймання електронних платіжних засобів звільняються заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств, підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій), а також суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

Згідно з п. 14.19 ст. 14 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України.

Вимоги до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) визначає Кабінет Міністрів України.

Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а за забезпеченням захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 878) установлено, що суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні здійснити перехід на обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги).

Відповідно до п. 2 Постанови № 878 звільнені від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств, підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій), а також суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.06).

Реалізація алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального – лише за наявності ліцензії

Уся підакцизна продукція - алкоголь, цигарки та пальне, повинна реалізовуватися оптом та вроздріб лише за наявності ліцензії на такий вид діяльності, - звертають увагу у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Саме ліцензована діяльність з реалізації підакцизної продукції гарантує належну якість товару і передбачені законом надходження до бюджету.

Зокрема, за підсумками першого кварталу 2022 року волинські господарюючі суб’єкти сплатили до бюджету понад 3 мільйони за придбані ліцензії на оптову торгівлю  алкоголем і тютюном. Ще майже 3 мільйони отримали громади області від платників за придбані ліцензії на право роздрібної реалізації горілчаної продукції та цигарок.  За придбані ліцензії на реалізацію пального сплачено 565 тисяч гривень. 

Лише дотримання вимог чинного законодавства всіма платниками  гарантує стабільні надходження до бюджету, належну якість підакцизної продукції та її безпеку для здоров’я та життя споживачів.

Серед умов, які вказують на те, що алкоголь  і тютюнові вироби відповідають стандартам якості та реалізуються з дотриманням вимог закону, - марка акцизного податку встановленого зразка на кожній одиниці продукції та ліцензія у продавця такого товару.

Щоб переконатися в тому, що ви купуєте легальну підакцизну продукцію, зазирніть у фіскальний чек. У цьому документі повинна бути обов’язково відображена сума роздрібного акцизу.

Якщо Ви володієте інформацією про реалізацію, зберігання пального та фальсифікованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів, немаркованих марками акцизного податку встановленого зразка, реалізацію таких товарів особам, які не досягли 18 років, чи торгівлю пальним, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, варто повідомити про такі факти за номером (0332) 777-152  (управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Волинській області). Своє повідомлення Ви можете також надіслати поштою за адресою: м. Луцьк, Київський майдан, 4 (конфіденційність гарантується).

26.04.2022

Яким чином суб’єктам господарювання, які здійснюють реалізацію товару за допомогою платiжних карт Visa i MasterCard iз використанням мережi Інтернет, проводити через РРО та/або ПРРО оплату за товар?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Разом з тим, п. 12 ст. 9 Закону № 265 визначено, РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Також застосування РРО є не обов’язковим у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом безпосереднього внесення коштів через касу банку).

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Так, пп. 1 та 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО та/або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, у тому числі позначення форми виплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою виплати та валюту операції (рядок 19).

Розрахункові документи, що створюються РРО або ПРРО в паперовій та/або електронній формі, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО (п. 5 розд. І Положення № 13).

Тобто, законодавством України у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі чітко і однозначно встановлені вимоги до змісту та форми розрахункових документів, іншого чинним законодавством не передбачено.

Отже, у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або в кредит необхідно відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги) видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».
Таким чином, у разі продажу товарів із використанням мережі Інтернет за допомогою платіжних карт продавець зобов’язаний забезпечити надання споживачу (покупцю) розрахункового документа (фіскальний чек) встановленої форми.

При цьому оформлення операцій з отримання коштів за товари, які були продані із відстроченням платежу, здійснюється з урахуванням режиму роботи суб’єкта господарювання.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.06).

Як оподатковується ПДФО дохід ФО у вигляді безоплатно отриманих корпоративних прав (частки в статутному фонді ЮО) від іншої ФО – засновника підприємства, яка не є членом сім’ї першого та другого ступеня споріднення?

У разі безоплатного отримання фізичною особою (не є членом сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого та другого ступенів споріднення) доходу у вигляді корпоративних прав (частки в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи – засновника підприємства за заявою, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства в цілях оподаткування податком на доходи фізичних осіб такий дохід слід розглядати як дохід, отриманий платником податку у дарунок, що підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.

При цьому фізична особа, яка безоплатно отримала корпоративні права (частку в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи - засновника підприємства, повинна подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, наступного за роком, в якому було отримано такий дохід.

Відповідно до частини четвертої ст. 17 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755-IV) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п’ятою ст. 17 Закону № 755-IV, подаються, зокрема такі документи: примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

Правове регулювання договору дарування регламентовано ст.ст. 717 - 727 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).

Згідно з ст. 717 ЦКУ за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому (ст. 718 ЦКУ).

Статтею 719 ЦКУ встановлено форму договору дарування. Зокрема, договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

Пунктом 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб.

Відповідно до абзацу першого п. 174.6 ст. 174 ПКУ об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини.

Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 103.02).

21.04.2022

Які товари є сільськогосподарською продукцією?

До сільськогосподарської продукції відносяться наступні товари:

-живі тварини; продукти тваринного походження, зазначені у групах 01 – 05 УКТ ЗЕД;

-продукти рослинного походження, зазначені у групах 06 – 14 УКТ ЗЕД;

-жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження, зазначені у групі 15 УКТ ЗЕД;

-готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники, зазначені у групах 16 – 24 УКТ ЗЕД.

Відповідно до п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 109.01).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Громади Волині залучили понад 31 мільйон гривень податку на нерухомість

За підсумками першого кварталу 2022 року громади Волині залучили 31,1 мільйона гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Власники вартісної нерухомості сплатили до бюджетів громад на 8 відсотків більше податку на нерухомість проти аналогічного періоду торік.

В умовах воєнного стану податковий внесок кожного платника важливий, оскільки сприяє посиленню обороноздатності та фінансовій самостійності держави та громад, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.  Тому у податковій службі рекомендують всім представникам бізнесу та громадянам, котрі мають таку можливість, виконувати свої податкові зобов’язання своєчасно та у повному обсязі.

             Підтримати країну фінансово можуть громадяни, котрі торік отримали доходи, але не сплатили з них податки, - нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік можна подати впродовж шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Така норма передбачена Законом України № 2142–IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Разом з тим, у податковій службі рекомендують волинянам, котрі мають таку можливість, відзвітуватися про отримані торік доходи через Електронний кабінет вже зараз.

Держава також запропонувала громадянам задекларувати не лише минулорічні доходи, а й на компромісних умовах  відзвітуватися про активи, що придбані у минулі податкові періоди за доходи без належного оподаткування.

Особи, які задекларують активи, придбані за доходи без сплати податків, за умови перерахування одноразового збору, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому. Тому податкова служба рекомендує скористатися можливістю розпочати історію сумлінного платника податків. 

Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

Офіційні доходи волинян поповнили бюджет на понад 1,4 мільярда гривень ПДФО

За підсумками першого кварталу 2022 року з легальних  доходів волинян до бюджетів усіх рівнів сплачено 1 мільярд 436  мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Із загальної суми сплаченого ПДФО в області 304 мільйони гривень надійшло до держбюджету, понад 1,1 мільярда гривень  – доходи територіальних громад.  

Загалом в області  має місце позитивна динаміка зі сплати ПДФО. Зокрема, упродовж січня-березня поточного року сплачено на 17,2 відсотка більше податку на доходи фізичних осіб проти аналогічного періоду торік. А це означає, що більшість робочих місць на території області збережена,  - констатують у Головному управлінні ДПС в області .

У податковій службі наголошують, що саме офіційні робочі місця та належна оплата праці гарантують стабільні бюджетні надходження податку на доходи фізичних осіб до бюджетів усіх рівнів і військового збору до державної скарбниці. Саме дотримання вимог трудового і податкового законодавства більшістю працедавців сприяє бюджетній стабільності та обороноздатності країни.  

Підтримати країну фінансово можуть громадяни, котрі торік отримали доходи, але не сплатили з них податки, - нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік можна подати впродовж шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Така норма передбачена Законом України № 2142–IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Разом з тим, у податковій службі рекомендують волинянам, котрі мають таку можливість, відзвітуватися про отримані торік доходи через Електронний кабінет вже зараз.

Нинішнього року держава запропонувала громадянам задекларувати не лише минулорічні доходи, а й на компромісних умовах  відзвітуватися про активи, що придбані у минулі податкові періоди за доходи без належного оподаткування.

 Особи, які задекларують активи, придбані за доходи без сплати податків, за умови перерахування одноразового збору, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому. Тому податкова служба рекомендує скористатися можливістю розпочати історію сумлінного платника податків. 

Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

Для повернення надміру або помилково сплачених сум ЄВ необхідно подати заяву

Повернення сум єдиного внеску здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України
(далі – ПКУ) та іншими законами, на рахунок 3556;

5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.

У випадках, передбачених пп.1, 2 та 4, заява про повернення коштів з рахунків 3556 (далі – Заява) подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів.

Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому п. 3, здійснюється відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.

У разі надходження Заяви самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску (далі – підрозділ адміністрування єдиного внеску), у строк не більше ніж десять робочих днів з дати надходження до територіального органу ДПС Заяви проводить перевірку наданої платником інформації та формує висновок про повернення коштів з рахунків 3556 (далі – Висновок), який реєструє або надає платнику повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причин такої відмови.
Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів підрозділ адміністрування єдиного внеску надсилає Висновок до самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, який (за умови наявності поточних надходжень за день на рахунку 3556) у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня отримання Висновку формує у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення коштів з рахунку 3556, на який їх було сплачено, та подає його до відповідного головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, Севастополі, яке виконує розрахунковий документ за рахунок поточних надходжень за день на відповідний рахунок 3556.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 201.10).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

До доходу  резидента Дія Сіті не включаються суми коштів, сплачені ним за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення

Не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку суми, що сплачуються резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста в межах 30 відс. нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.
Відповідно до п.п. «г» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються:

-резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста в межах 30 відс. нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.02).

Дохід ФО – резидента, отриманий від продажу другого легкового автомобіля, оподатковується за ставкою 5 відсотків

Головне управління ДПС у Волинській області інформує, що дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від послідовного продажу протягом звітного (податкового) року першого легкового автомобіля не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, дохід від продажу другого легкового автомобіля оподатковується за ставкою 5 відс., а дохід від продажу третього та наступного легкового (вантажного) автомобіля оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Разом з тим, дохід фізичної особи від продажу протягом звітного (податкового) року першого та другого вантажного автомобіля, оподатковується за ставкою податку 5 відсотків.

Водночас, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування).

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначений ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ, як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме 18 відсотків.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування), відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 103.22).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

18.04.2022

Як здійснюється електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом та в яких випадках він припиняється?

Відповідно до змін, внесених п.п. 2 п. 6 розд. І Закону України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», які набрали чинності 07.11.2020, ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено новим п. 42.6, згідно з яким електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

-отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

-отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;

-отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
-наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

-наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 129.0).

Яким чином заповнюються реквізити «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату ЄВ?

Вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).

Так, відповідно до п.п. 1 п. 5 Порядку № 666 при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

-у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

-у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

-у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та податковий номер платника єдиного внеску або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії), який здійснює сплату;

-у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

-у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

-у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

-у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Відповідно до п. 13 додатка 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізита «Отримувач»:

-зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;

-зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);

-під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.

При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону № 2464 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу.

Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 201.00).

Громади Волині отримали в розпорядження 118 мільйонів гривень плати за землю

За підсумками першого кварталу 2022 року на Волині до місцевих бюджетів надійшло 118 мільйонів гривень плати за землю. Це майже на 4 відсотки більше проти аналогічного періоду торік.

Наразі громадяни-землевласники та землекористувачі  спрямували до місцевих бюджетів Волині майже 7,5 мільйона гривень плати за землю. Внесок юридичних осіб перевищив 110 мільйонів гривень.

В умовах воєнного стану  бюджетна стабільність громад залежить від сумління кожного платника податків, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області і рекомендують юридичним особам, котрі провадять діяльність, та громадянам своєчасно розраховуватися із бюджетом.

Водночас податківці пропонують скористатися правом на податкову амністію тим, хто придбав земельні наділи за доходи, з яких не сплачено ПДФО. Сплативши збір після подання одноразової добровільної декларації, такі особи звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за несплату податків у минулому.

Довідково: з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії,  детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої» лінії (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

Чи потрібно закривати робочу зміну в ПРРО, якщо необхідно здійснити програмування (коригування) цін, найменування товарів, та обліку їх кількості?

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

При цьому для здійснення програмування (коригування) цін, найменування товарів, та обліку їх кількості суб’єкту господарювання (користувачу) не потрібно закривати робочу зміну в ПРРО.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.20).

14.04.2022

Чи застосовується відповідальність до платників податків у зв’язку з неможливістю

своєчасного виконання податкових обов’язків, передбачених ПКУ у зв’язку з запровадженням

воєнного стану в Україні?

У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий

обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, платники

податків звільняються від передбаченої Податковим кодексом України (далі – ПКУ) відповідальності

з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або

скасування воєнного стану в Україні.

Вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій

(штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану не застосовуються у випадку виявлення

порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених п.п. 69.2 п. 69 підрозд.

10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися

визначених термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності,

передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків

протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння

податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX

«Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами

та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у випадку відсутності у

платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо

дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності,

передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних

накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні

залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків

звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків

протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених п.п.

69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, до платників податків застосовується

відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а

вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій

(штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого

Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню

коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються, у тому числі положення

п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ.

Зокрема, п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено проведення

камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано

заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі

податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному

реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за виключенням товарів (продукції),

визначених підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.21 та 215.3.31 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, камеральних

перевірок податкових декларацій платників єдиного податку четвертої групи та фактичних перевірок.

Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися

визначених п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ термінів виконання податкових

обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових

обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії

наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків (п.п. 69.3 п. 69 підрозд. 10 розд. XX

«Перехідні положення» ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 132.00).

Завдяки легальним доходам волинян до держбюджету надійшло 103,5 мільйона

гривень військового збору

За підсумками першого кварталу 2022 року з легальних доходів волинян до держбюджету

сплачено 103,5 мільйона гривень військового збору. Це на 12,1 мільйона гривень більше

проти аналогічного періоду торік.

Основна сума військового збору сплачена до держбюджету завдяки офіційним робочим

місцям. А це свідчить про високий рівень податкової культури волинських працедавців, які

в умовах воєнного стану докладають максимум зусиль для збереження робочих місць, -

наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

У податковій службі нагадують, що саме легальні робочі місця – основне джерело

надходжень військового збору та ПДФО. В умовах військової агресії з боку рф саме

фінансування національної армії залишається першочерговим питанням для кожного з нас.

Долучитися до фінансування національного війська можуть і повинні громадяни, котрі

торік отримали доходи, але не сплатили з них податки.

Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік можна подати

впродовж шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Така норма

передбачена Законом України № 2142–IX "Про внесення змін до Податкового кодексу

України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період

дії воєнного стану».

Разом з тим, у податковій службі рекомендують волинянам, котрі мають таку можливість,

відзвітуватися про отримані торік доходи через Електронний кабінет вже зараз.

Задекларувавши доходи і сплативши ПДФО та військовий збір, громадяни підтримають

обороноздатність країни у надскладний час війни з рф.

Нинішнього року держава запропонувала громадянам задекларувати не лише минулорічні

доходи, а й на компромісних умовах відзвітуватися про активи, що придбані у минулі

податкові періоди за доходи без належного оподаткування.

Особи, які задекларують активи, придбані за доходи без сплати податків, за умови

перерахування одноразового збору, звільняються від кримінальної, адміністративної та

фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому. Тому податкова

служба рекомендує скористатися можливістю розпочати історію сумлінного платника

податків.

Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному

кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити

передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в

банері «Одноразове добровільне декларування».

Яким чином здійснюється реєстрація КОРО на господарську одиницю?

Відповідно до абзацу двадцять першого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із

змінами та доповненнями книга обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – прошнурована і належним чином

зареєстрована в контролюючих органах книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних

розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Пунктом 2 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових

операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями

(далі – Порядок), встановлено, що реєстрація КОРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем

обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати КОРО за місцезнаходженням

своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади.

КОРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи

реєструються за кодом Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України юридичної особи.

Відповідно до п. 3 глави 1 розд. II Порядку КОРО реєструється на кожну окрему господарську одиницю, при цьому

кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується.

Форму КОРО на господарську одиницю наведено у додатку 2 до Порядку.

Згідно з п. 4 глави 1 розд. II Порядку при реєстрації першої КОРО на окрему господарську одиницю в

контролюючому органі їй присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер КОРО на окрему господарську одиницю складається з 10-розрядного числового порядкового

номера реєстраційного запису в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС, відповідно до алгоритму його

формування, та літери «г».

Пунктом 5 глави 1 розд. II Порядку визначено, що фіскальний номер другої та наступних КОРО складається з

фіскального номера першої КОРО, зареєстрованої на ту саму окрему господарську одиницю, та проставленого

через дріб порядкового номера наступної КОРО.

Після скасування реєстрації фіскальний номер закривається та надалі не використовується.

Відповідно до п. 6 глави 1 розд. II Порядку КОРО повинна бути прошнурована, послідовно пронумерована та

мати належним чином установлені засоби контролю, щоб унеможливити розшнурування КОРО або вилучення її

аркушів без порушення цілісності засобу контролю.

Титульна сторінка КОРО має містити дані про суб’єкта господарювання, кількість аркушів, номер установленого

засобу контролю та дані про РРО у разі реєстрації КОРО на РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери,

версія програмного забезпечення).

Згідно з абзацом першим п. 7 глави 1 розд. II Порядку для реєстрації першої та наступних КОРО на господарську

одиницю в контролюючому органі суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до

цього органу:

заяву про реєстрацію КОРО та/або розрахункової книжки за формою № 1-КОРО (додаток 3 до Порядку) (далі –

реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО (ідентифікатор J/F1311304)) (абзац другий п. 7 глави 1 розд. II Порядку);

КОРО на господарську одиницю (абзац третій п. 7 глави 1 розд. II Порядку).

Реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО може бути подана керівником суб’єкта господарювання або фізичною

особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що

посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження (абзац четвертий п. 7 глави 1 розд. II

Порядку).

Реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною

особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що

посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної

ідентифікації у випадку подання заяви в електронному вигляді із зазначенням дати подання. Усі розділи

Реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО підлягають обов’язковому заповненню.

Суб’єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електронній формі, можуть

подавати заяви за ф. № 1-КОРО в електронній формі засобами телекомунікацій в електронній формі з

дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із

зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.

Порядок та строки розгляду контролюючим органом заяв, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для

заяв, поданих у паперовому вигляді (п. 8 глави 1 розд. ІІ Порядку).

Пунктом 11 глави 1 розд. II Порядку передбачено, що у разі відсутності підстав для відмови в реєстрації КОРО

посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію

КОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.

При реєстрації КОРО на господарську одиницю посадова особа контролюючого органу здійснює записи у

відповідних рядках титульної сторінки КОРО (номер КОРО, сформований в інформаційно-телекомунікаційній

системі ДПС, дата реєстрації КОРО, найменування контролюючого органу, дані про посадову особу

контролюючого органу).

Відповідно до п. 12 глави 1 розд. II Порядку за бажанням суб’єкта господарювання на одну господарську одиницю

можна реєструвати декілька перших КОРО для використання в окремих місцях проведення розрахунків. Такі

КОРО реєструються в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС та отримують фіскальний номер на кожну

КОРО.

13.04.2022

Для набуття статусу неприбуткової організації необхідно подати заяву за формою 1-РН

Для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація) повинні подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (далі – Порядок).

Крім того, необхідно подати засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»). Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

За результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, або на підставі відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про:

включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру;

виключення неприбуткової організації з Реєстру;

зміну ознаки неприбутковості.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 102.00).

Терміни подання антикорупційних декларацій у зв’язку із запровадженням воєнного стану перенесено

Національне агентство з питань запобігання корупції надало роз’яснення щодо застосування положень Закону України «Про запобігання корупції» та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів. Роз’яснення надано з урахуванням положень Закону України від 03.03.2022 № 2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни».

Держслужбовцям варто звернути увагу на те, що відповідно до Закону України від 03.03.2022 № 2115-ІХ фізичні особи подають документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період обов’язку подати документи.

Тобто, декларацію щорічну за 2021 рік держслужбовці подають у період з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, до 00 годин 00 хвилин відповідного числа третього місяця від такого дня.

Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня 2021 року включно) та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Декларацію при звільненні, якщо звільнення відбулось під час дії воєнного стану, подають у період з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, до 00 годин 00 хвилин відповідного числа третього місяця від такого дня.

Таку декларацію подають за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов'язок подання декларації, перебування па посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.

Декларацію кандидата на посаду, якщо особу призначено на вакантну посаду державної служби або служби в органах місцевого самоврядування у період дії воєнного стану, подають у період з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, до 00 годин 00 хвилин відповідного числа третього місяця від такого дня.

Відповіді на інші питання можна знайти у роз‘ясненні НАЗК.

Які відомості повинна містити довідка про доходи ФО, яка надається податковим агентом, з метою заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для реалізації права на застосування податкової знижки?

Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:

-сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);

-розмір та сума податкової соціальної пільги;

-сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.    

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 103.05).

11.04.2022

На Волині понад 3,8 тисячі господарюючих суб’єктів стали платниками єдиного податку зі ставкою 2 відсотки

Упродовж березня 2022 року заяви про перехід на спрощену систему оподаткування зі ставкою 2 відсотки до органів ДПС подали 3809 волинських господарюючих суб’єктів.

Таким чином, у період воєнного стану в умовах спрощеної системи оподаткування з вказаною пільговою ставкою вже працюватимуть 626 юридичних осіб  і 3183 підприємця- фізичні особи.

Як свідчить аналітика, заяви про застосування  пільгової ставки 2 відсотки подали понад 2 тисячі СГД, які перебували на різних групах спрощеної системи оподаткування. 

Платники податків мають право подавати заяви про застосування спрощеної системи оподаткування після 1 квітня 2022 року. Це передбачено нормами Закону України від 24.03.2022 № 2142 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

У разі подання заяви, починаючи з 1 квітня 2022 року, такі суб’єкти господарювання будуть зареєстровані платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу з наступного робочого дня після подання заяви.

Нагадаємо, що в зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Так, підрозділ 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 9, який визначає особливості справляння єдиного податку під час воєнного, надзвичайного стану на території України.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Кодексу застосовуються з урахуванням особливостей, зокрема, платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень.

До таких осіб не застосовується обмеження щодо кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

При цьому для суб’єктів господарювання, які планують зареєструватися платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою у розмірі 2 відсотків доходу, зменшено перелік обмежень порівняно з тим, що встановлені пунктом 291.5 статті 291 Кодексу для обрання спрощеної системи оподаткування.

Зареєструватися платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу можна  у разі наявності видів діяльності, які заборонені для єдинників

Головне управління ГУ ДПС у Волинській області звертає увагу, що підпунктом 9.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі: Кодекс) встановлено види діяльності, здійснюючи які суб’єкт господарювання не може обрати спрощену систему з особливостями оподаткування з особливостями, визначеними цим пунктом.

Підпункт 5 пункту 298.3 статті 298 Кодексу визначає, що у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обов'язкові відомості суб’єктів господарювання, у тому числі обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Суб’єкт господарювання з метою реєстрації платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу у рядку 8 заяви про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, які планує фактично здійснювати в період перебування на спрощеній системі оподаткування зі ставкою 2 відсотки доходу.

Таким чином, наявність у Єдиному державному реєстрі або у статуті суб’єкта господарювання видів господарської діяльності, які не дають права обрати спрощену систему оподаткування зі ставкою 2 відсотки доходу, не є підставою для відмови від реєстрації такого суб’єкта господарювання платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу за умови, що такі види діяльності фактично не здійснюватимуться в період використання особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Роботодавці – платники єдиного податку II та III груп мають право не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників - мобілізованих

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що під час періоду мобілізації, визначеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію", роботодавці – платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування – фізичні особи – підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку, мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.

Суми єдиного внеску, нараховані та не сплачені роботодавцями, сплачуються за рахунок державного бюджету, крім періодів, у яких наймані працівники, отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок за рахунок державного бюджету.

Нагадаємо, що тимчасово на період режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції не застосовуються. Також, не нараховується пеня, а нарахована за ці періоди підлягає списанню.

Довідково:Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих   актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». 

08.04.2022

Як ФОП-військовий сплачує податки за себе

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що  мобілізованих ФОП звільнено від нарахування і сплати ПДФО та єдиного податку, а також від подання звітності. Це врегульовано п. 25 підрозд. 10 р. ХХ ПКУ. Звільнення стосується всіх ФОП й осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, і діє весь період їх військової служби.

Звільнення діє незалежно від наявності найманих працівників.

Підставами для такого звільнення є заява ФОП та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізований ФОП перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв'язку з виконанням обов'язків під час мобілізації, зазначені документи подають протягом 10 днів по закінченню його лікування (реабілітації).

Мобілізовані ФОП, які не використовують працю найманих працівників, на весь строк військової служби звільняються від нарахування та сплати ЄСВ "за себе" та від подання звітності (абз. 2 п. 92 р. VIII Закону про ЄСВ).

Як бути зі сплатою податків ФОП-військовому, у якого є наймані працівники

У даному випадку так само діє норма п. 25 підрозд. 10 р. ХХ ПКУ. Якщо працівники продовжують працювати, то ФОП зможе виконати всі свої обов'язки щодо нарахування та сплати податків після повернення з військової служби.

Або ФОП може призначити уповноважену особу, яка і займатиметься нарахуванням ПДФО, ВЗ та ЄСВ на доходи працівників. Суми нарахованих уповноваженою особою податків сплачуються до бюджету демобілізованою фізичною особою – підприємцем протягом 180 к. дн. із першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Водночас в умовах воєнного часу всі суб'єкти господарювання звільнені від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчених ТПП України (пп. 112.8.9 ПКУ).

Факт настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року засвідчено Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України).

Також протягом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) штрафні санкції за порушення законодавства з питань РРО також не застосовують.

28.03.2022

Для переходу з 1 квітня 2022 року на особливий режим оподаткування необхідно подати заяву

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою I Розділу XIV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (пункт 291.3 статті 291), та реєструється платником єдиного податку у визначеному порядку. Для цього такі суб’єкти господарювання повинні подати заяву. Головне управління ДПС у Волинській області пропонує  подати заяву  за формою J0102003 через Електронний кабінет.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Відповідно до абзацу першого підпункту 9.2 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу передбачено, що тимчасово з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень. Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу, встановлюється у розмірі 2 відсотків доходу.

Отже, для платників податків обрання спрощеної системи оподаткування з особливостями справляння єдиного податку за ставкою 2 відсотки є правом, а не обов’язком. Підприємці, які здійснюють діяльність на третій групі з обраною ставкою 5 відсотків без змін можуть далі продовжувати працювати за обраною ставкою.

Податковою знижкою можна скористатися до 31 грудня 2022 року

Волинські податківці просять громадян врахувати, що Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки за 2021 рік можна подавати впродовж усього 2022 року.

Усім, хто планує подавати Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, зокрема для отримання податкової знижки,  у Головному управлінні ДПС у Волинській області рекомендують зареєструватися в Електронному кабінеті на єдиному вебпорталі ДПС України.

Оскільки  подання декларації з метою отримання податкової знижки передбачає надання копій підтверджуючих документів, в Електронному кабінеті передбачена можливість  підкріплення  необхідних файлів.  

Нагадаємо, що податкова знижка надається лише громадянам, котрі отримують легальну заробітну плату, тобто сплачують ПДФО. Право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні роки, тобто для отримання знижки за 2021 рік, необхідно подати декларацію до 31 грудня 2022 року включно.

Довідково: Порядок отримання податкової знижки визначено статтею 166 Податкового кодексу України. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Після отримання декларації визначається сума, що підлягає поверненню, яка громадянам перераховується поштовим переказом або на банківський рахунок. 

21.03.2022

До уваги бізнес-спільноти! Проведення фактичних перевірок відновлено

Волинські податківці звертають увагу представників бізнесу на важливості дотримуватися вимог закону при проведенні готівкових розрахунків. Податкову дисципліну при реалізації товарів, зокрема підакцизної групи податківці мають право перевіряти в ході фактичних перевірок. Фактична перевірка може проводитися за наявності хоча б однієї з таких підстав:

 - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій,  у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.

 Довідково: Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до

Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Податківці Волині просять споживачів інформувати про порушення у сфері роздрібної торгівлі

Кожен споживач має право повідомити про порушення у сфері готівкових розрахунків. Зі свого боку, фахівці Головного управління ДПС у Волинській області уважно опрацюють надану громадянами інформацію та вживатимуть заходів для виявлення значних порушень у сфері роздрібної торгівлі.

Зокрема, покупці мають можливість звернутись до Головного управління ДПС у

Волинській області у разі:

-відмови суб’єктами господарювання щодо можливості розрахунків за придбані товари

(послуги) платіжною карткою;

-незастосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за продаж підакцизної продукції;

-продажу алкогольних напоїв, у разі заборони такого продажу місцевою адміністрацією,

під час дії воєнного стану тощо;

-інші порушення.

При інформуванні про факти порушень необхідно:

-представитись: вказати прізвище та ім’я особи, яка телефонує;

-повідомити зворотні дані для зв’язку (інформування): поштову адресу та контактний

телефон;

-надати чітку інформацію про порушника: повну адресу об’єкта (населений пункт, назву

вулиці та номер будинку (споруди), назву зупинки тощо), назву об’єкта (супермаркет,

магазин, кіоск тощо), назву суб’єкта за можливості;

-чітко вказати, яке порушення виявлено.

Отримана інформація буде обов’язково взята до уваги та використана при організації контрольно-перевірочної роботи для усунення суб’єктами господарювання порушень.

Номер телефонів, за якими можна повідомити про виявлені порушення:

0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів).

Також можливо повідомити про виявлені порушення безпосередньо до Головного управління ДПС у Волинській області

0687787759

Дякуємо всім за активну громадянську позицію у такий складний для держави час.

23.02.2022

Запити та звернення до органів ДПС можна надіслати з приватної частини Електронного кабінету

Головне управління ДПС у Волинській області пропонує платникам податків користуватися засобами електронного зв’язку, а саме Електронним кабінетом.

За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом платника слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Які особливості передбачені для визначення ліквідних активів для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що грошовими активами фізичної особи для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування є:

-кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках,

-грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ,

-права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи,

-активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.

При цьому електронні гроші – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі. Обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.

Водночас, визначення «грошові активи фізичної особи» не охоплює віртуальні активи – як цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.

Згідно з п.п. 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) грошові активи фізичної особи для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ – це кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках, грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи, а також активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.

В даному випадку термін «електронні гроші» слід розглядати у визначенні, наведеному у Законі України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, відповідно до якого – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.

При цьому, відповідно до Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України
від 04 листопада 2010 року № 481 із змінами та доповненнями, обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.

Визначення «грошові активи фізичної особи» для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не охоплює «віртуальні активи», визначення яких міститься у Законі України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відповідно до п.п. 13 п. 1 розд. І якого, віртуальні активи – це віртуальний актив – цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

ДПС пропонує відеоурок про те, як користуватися Е-сервісами

Головне управління ДПС у Волинській області пропонує платникам податків відеоурок, присвячений заповненню декларації про майновий стан і доходи громадян. Переглянувши його, користувачі зможуть дізнатися як правильно заповнити декларацію крок за кроком та як при цьому уникнути помилок.

Звертаємо увагу, для того, щоб подати декларацію  через Електронний кабінет платникам податків необхідно мати електронний підпис.

Для зручності та комфорту пропонуємо платникам користуватися електронними сервісами від Державної податкової служби.

ВІДЕОУРОК

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

22.02.2022

Яким чином можна виправити помилково проведену через РРО операцію «службове внесення», у т.ч. якщо СГ не виправив таку помилку протягом робочого дня?

Помилково проведену через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) операцію «службове внесення» можна виправити до закінчення робочого дня шляхом реєстрації від’ємної суми розрахунку або за допомогою операції «службова видача»,- нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

При цьому чинним законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день.

Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій, зокрема:

-операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Пунктами 7 та 8 розд. III Порядку визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
 Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 109.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

В яких випадках подається уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація?

Головне управління ДПС у Волинській області інформує, що відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Уточнююча Декларація подається декларантом:

- у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац другий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);

- у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац третій п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);

- у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац четвертий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4розд. XX ПКУ);

- після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).

При цьому, згідно з абзацом першим п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання Декларації.

Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ (абзац перший п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).

При цьому, в даному випадку уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.

Уточнююча Декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 134.05).

Який розмір нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, не підлягає оподаткуванню ПДФО?

Головне управління ДПС  у Волинській області звертає увагу, що  відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2020 році – 2940 грн., у 2021 році – 3180 грн., у 2022 році – 3470 гривень).
     Положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 103.15).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Яким чином визначається розрахункова сума мінімального податкового зобов’язання?

 Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що розрахункова сума мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) визначається в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт застосовується із значенням 0,04.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Платниками у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (п.п. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.

Платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Розрахункова сума МПЗ визначається за формулами, встановленими ст. 38 прим. 1 ПКУ, в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Відповідно до п. 67 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт застосовується із значенням 0,04.

Наприклад, платник податків – фізична особа протягом 2022 року має в Київській області у власності земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, площею 4,0 га, нормативна грошова оцінка якої не проведена. Земельна ділянка в оренду емфітевзис або інше користування не передавалась. За 2022 рік сплачено земельний податок у сумі 318,4 гривень.

Розрахункова сума МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:

 МПЗ = НГО х S х Кх М / 12, де:

НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

S – площа земельної ділянки, гектарах;

К – коефіцієнт;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

За умовами, визначеними у прикладі, за результатами 2022 року контролюючий орган сформує та направить платнику податків до 01.07.2023 податкове повідомлення – рішення на суму різниці між сумою МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків:

(26531 х 4 х 0,04 х 12/12) – 318,4 = 4244,96 – 318,4 = 3926,56 гривень.

Разом з тим, якщо протягом звітного року платник податку отримував доходи від реалізації сільгосппродукції у сумі 100000,0 грн., з яких 78000 грн. не підлягали оподаткуванню, відповідно до п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, а з різниці утримано податковим агентом податок у сумі 3960,0 грн, то сума податку на доходи фізичних осіб, яку платник податків повинен сплатити до бюджету (позитивне значення різниці між сумою МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків), буде становити 33,44 грн. (4244,96 – 318,4 – 3960,0).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 107.05).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

21.02.2022

Базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є витрати на придбання активів або їх оціночна вартість

У разі якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартістної зброї, які придбані за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є витрати на придбання зазначених активів або їх оціночна вартість, тобто база визначається платником самостійно.     Відповідно до п.п. «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема, інші активи фізичної особи, у тому числі майно.
Згідно з п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

-витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

-вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

В якому розмірі встановлюється ЄВ для платника – резидента Дія Сіті при нарахуванні заробітної плати та винагороди за виконання робіт (надання послуг)?

Для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування встановлюється у розмірі мінімального страхового внеску:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці»;

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667.

Відповідно до частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2022 року № 1667-ІX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667) встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, – у розмірі мінімального страхового внеску;

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлен